Прибрати або залишити: що робити, якщо турбують мигдалини

Регулярна ангіна з часом може перейти в хронічний тонзиліт. Тому часто лікарі рекомендують видалити піднебінні мигдалики (гланди). У яких випадках варто погоджуватися на операцію?

Галина Тарасова

д. м. н., головний науковий співробітник ФГБУ «Науково-клінічний центр дитячої оториноларингології»

Піднебінні мигдалини нейтралізують інфекцію, що потрапила в організм. Вони являють собою природний захисний бар’єр, створений імунною системою. Але бувають випадки, коли мигдалини не справляються з атакою бактерій, запалюються, розвивається ангіна (гострий тонзиліт). Якщо хворобу не лікувати, вона може прийняти хронічну форму. І в цьому випадку лікарі часто пропонують операцію. Причина заходи у тому, що інфекція з мигдалин з кровотоком може поширитися по організму і чинити негативний вплив на серце, нирки, суглоби.

 

Помилкова тривога

Часто батьки звертаються до фахівця за направленням на операцію тому, що мигдалини у дитини збільшені. Але лише цей симптом не є показанням до хірургічного втручання. У дітей у віці від 3 до 7 років мигдалини можуть здаватися збільшеними по співвідношенню обсягу глотки, адже розвиток органів відбувається нерівномірно. Простий приклад подібного дисбалансу — 42-й розмір стопи в дитини зростанням 1,5 м. Так от, незважаючи на зовнішні відхилення, мигдалини можуть функціонувати абсолютно нормально.

 

Непроста операція

Навіть якщо один лікар рекомендує хірургічне лікування, варто отримати консультацію ще кількох фахівців. Тонзилектомія (видалення мигдаликів) — не сама безпечна процедура. Мигдалини розташовані поруч з великими судинами, і не завжди лікареві вдається своєчасно їх перев’язати і запобігти рясну крововтрату. Варто також врахувати, що доказів того, що тонзиліт, приміром, сприяє розвитку пієлонефриту або міокардиту, немає. Для цього потрібні багаторічні дослідження за участю великої кількості пацієнтів. Зараз є дані про те, що 90% дорослих, що пройшли процедуру тонзилектомії, не отримали від неї користь. Після операції зростає ризик розвитку деяких захворювань, в тому числі астми. Вся справа в порушення імунного бар’єру.

За і проти

Треба розуміти, що ангіна відрізняється від хронічного тонзиліту. Вона не є показанням до операції. Це захворювання можна лікувати консервативними методами, допомагають полоскання, тепле пиття. А ось якщо періодично виникаючі болі в горлі супроводжуються значним підвищенням температури, нападами пієлонефриту, болями в суглобах, слід задуматися про радикальному варіанті лікування. Зрозуміло, лікар повинен провести комплексну діагностику і запропонувати рішення. Перше, на що орієнтується фахівець, — кількість зафіксованих епізодів хвороби. Якщо різь в горлі з підвищенням температури, слабкістю з’являлася 7 разів протягом року та не менше 5 разів за попередні два роки, необхідно провести стрептатест. Він дозволяє виявити природу тонзиліту. Операцію можуть запропонувати, якщо мигдалини збільшені і викликають хропіння і зупинку дихання уві сні. Але хірургічну процедуру теж роблять після дослідження (полісомнографії).

Джерело