Дочки Фобоса
Фобії – дочки давньогрецького бога страху Фобоса – панічні ірраціональні страхи предметів, явищ не мають видимих причин.
Можна сказати прикмета нашого часу, коли нерви натягнуті сильніше струн. А любителі пограти на чужих нервах завжди знайдуться… Хоча багато людей самі люблять лоскотати собі нерви, насолоджуючись дозованими порціями страху – читають і дивляться трилери, всякі фільми жахів до того ж на сон прийдешній.
Ті, хто постарше, напевно, добре пам’ятають, як в дитинстві заслуховувалися страшилками, типу: «П’ять кривавих хлопчиків…» або «В одному чорному-чорному будинку».
Насправді страх перед небезпекою – природна реакція наших доісторичних предків на таємничий і страшний світ, що їх оточував.
Лякали не тільки шаблезубі тигри, але й незрозумілі звуки, явища, а пізніше всяка придумана нечисть типу потвор, русалок, водяників.
Світ поступово змінювався, але для наших предків він століттями раніше залишався величезним і малообъяснимым. Наукових пояснень спочатку було дуже мало. Люди продовжували боятися.
Хоча і в античні часи погляд на розсудливих людей багато страхи здавалися просто дивацтвом.
Наприклад, Гіппократ описував – аулофобию – страх перед грою на флейті. Існує ще – метрофобия – нав’язливий страх поезії.
І навіть тепер, коли, здається, наука вже пояснила, а прогрес крокує швидкими кроками, у людства залишається безліч страхів.
В даний описано понад 400 фобій.
На перший погляд може здатися, що від фобій страждають слабкі і непристосовані. Але як не дивно, найчастіше страждають фобіями розумні люди – «високочолі інтелектуали».
Фобії накладають відбиток на поведінку людини. Начебто абсолютно адекватна людина втрачає владу над собою під час панічної атаки і може накоїти дурниць.
Але це не так. Відомо, що Петро I страшенно боявся комах, тобто страждав акарофобией.
Деякі люди відчувають страх перед міллю – моттефобию
Важко повірити, але Наполеон не менш сильно боявся коней. Ця боязнь називається гиппофобией. Треба сказати, що на конях Бонапарт не гарцював, це просто вигадка художників.
Гоголь все життя мучився від тафефобии – страх бути похованим заживо.
Король жахів Альфред Хічкок страшно боявся поліцейських.
Секс-символ Джордж Клуні, багато років страждає гамофобією – боязню одружитися. Що не завадило йому все ж зв’язати себе узами шлюбу.
Жах може паралізувати тіло, змусити онеметь, призвести до непритомності.
Фахівці поділяють всі фобії на три типи.
Прості фобії – це коли людина відчуває страх перед певним предметом, подією, місцем. Наприклад, комах і тварин найчастіше бояться жінки. У жінок частіше зустрічається боязнь інфекцій, і вони доводять буквально зриву всю сім’ю не просто ідеальною, але стерильною чистотою. Є чоловіки, які бояться сперечатися з дружиною.
Соціальні фобії – страх перед спілкуванням. Мені здається, що від цього страху в ранній юності і навіть у молодості страждають багато людей. Вони незатишно почувають себе в незнайомому суспільстві, бояться спілкуватися з незнайомими людьми. Але в підлітковому віці сором’язливість виглядає природно, а з роками вона починає псувати нерви і життя. Тому, якщо сором’язливість не проходить сама варто звернутися до фахівця. Інакше вести нормальне життя не вийде.
Люди, що страждають від соціальної фобії, з працею створюють сім’ї, у них не будується кар’єра. Деякі бояться впасти в чиїхось очах, здатися смішним.
Всі ми, мабуть, знаємо людей, які намагаються виглядати непомітними. Звідси і «сірі мишки».
Третя група фобій – страх відкритого простору – агорафобія. У деяких людей вона набуває таких масштабів, що люди замикаються у чотирьох стінах і відмовляються виходити з дому.
Або навпаки – клаустрофобія – страх замкнутого простору. Для таких людей є сущою мукою будь-яка поїздка в транспорті.
На жаль, вчені до цих пір не прийшли до єдиної думки, чому ж виникають фобії. Одні вважають, що причина в біології, інші звинувачують психологію.
Відомо, що фобії можуть передаватися у спадок. Хоча фобія може бути і не такою, якою страждав один з батьків.
Вчені говорять, що спочатку діти не бояться нічого. Вони вивчають світ, падають зі стільця, пхають пальці в розетку, намагаються погладити полум’я… І лише набравшись досвіду або піддавшись навіюванню батьків, вони набувають почуття страху перед небезпеками. Так що виходить, що будь-яка фобія – набутий страх. Психологи кажуть, що від усього придбаного можна позбутися, приклавши зусилля.
Найкраще позбавлятися від фобій під керівництвом психотерапевта або психолога. Але якщо фобія не руйнівна, можна позбутися від неї і самому.
Зустрічати свій страх лицем до лиця.
Наприклад, моїй двоюрідній сестрі весь час здавалося, що в комірчині у бабусі сидить Баба-Яга і вона постійно лізла в цей прикомірок вночі, щоб подивитися точно сидить там ця старенька, а якщо вона там, то довести їй, що її ніхто і не боїться.
Не потрібно намагатися звільнятися від фобії прискореними темпами, з наскоку, краще дати собі достатній час. При наближенні страх, переключити свої думки на щось інше, приємне.
Багато хто, напевно, помічали, що віруючі при почутті страху починають молитися. Фахівці кажуть, що молитва у силу своєї монотонності, дійсно допомагає, вона заспокоює і відволікає.
Медики рекомендують, відчувши наближення страху, почати рахувати до тисячі або читати з виразом вірші, намагаючись поринути в образи вірша.
На жаль, кофеїн провокує симптоми страху у людей, що страждають фобіями. Тому потрібно відмовитися від кави, а чаю пити менше і слабше.
Зате рухи – біг, швидка ходьба і будь-які види спорту ефективно допомагають впоратися з фобіями.
Ефективний і варіант, коли боїться відшукує в собі дитину і починає його заспокоювати, уявляючи, що притискає його до себе, гладить по голівці й каже, що він поруч і не дасть його в образу і що, власне, нічого страшного не відбувається.
Цей варіант підходить, напевно, майже всім, тому що любов – найкращі ліки і найкращий захист, навіть якщо любимо і захищаємо ми себе самі.
Джерело