Різне

Особистий досвід: як почати свій бізнес з капіталом 12 500 рублів

Історія дизайн-студії, яка почалася з листка паперу.

Щотижня у нашому спецпроекті «Жіноча справа» ми знайомимо вас з тими, хто не побоявся ризикнути і запустити власний бізнес. Для успішного проекту мало мати одну мрію. Важливо розбиратися в тій сфері, в якій ви хочете створити справа, тверезо оцінювати свої шанси і знати про приховані небезпеки. Про те, як створювався бізнес з нуля і з якими підводними каменями довелося зіткнутися, розкажуть учасниці нашого проекту.

Героїнею цього тижня стала Євгенія Щербакова — керівник студії дизайну J. J. Concept, архітектор і дизайнер інтер’єрів.

Личный опыт: как начать свой бизнес с капиталом в 12 500 рублей

Досьє

Євгенія Щербакова, 35 років.

Освіта: вища. Владивостоцький архітектурний інститут, аспірантура (masters) по дизайну інтер’єру в Domus Academy в Мілані, Театральний інститут імені Щукіна.

Кар’єра: перший проект як дизайнер реалізувала у 19 років, 21 рік організувала дизайн-бюро ESD STUDIO.

Бізнес-проект: студія J. J. Concept, де архітектори, дизайнери і художники створюють інтер’єри в різних стилях — від ар-деко до лофту.

Євгенія, як ви стали дизайнером?

— Я з дитинства вчилася в художній школі, і до мене часто зверталися однокласники з проханням оформити якісь плакати за невеликі гроші або шоколадку. Шоколадці я, звичайно, раділа менше. У 16 років вже ходила по різним організаціям і пропонувала свої послуги як дизайнера. Звичайно, мене сприймали несерйозно, мої бізнес-проекти провалювалися. Але зараз, як доросла людина, можу сказати: це круто, що я в тому віці робила перші спроби. Я завжди знала, що стану дизайнером, бачила свій шлях і цілеспрямовано до нього йшла. Коли займалася на підготовчих курсах, обирала між двома різними інститутами та професіями — дизайнером інтер’єрів і модельєром. У підсумку обидва інституту вступила на безкоштовне відділення і в якийсь момент прийняла рішення не серцем і душею, а головою і з розрахунком. У 2000-2001 роках ще не було Facebook, Instagram і передумов, що можна буде зробити свій стартап як модельєра самостійно. Я не бачила для себе перспективи, крім тієї, що буду сидіти в якійсь комірчині і стану швачкою. Цим мені не хотілося займатися. Розуміючи, що дизайн інтер’єру буде більш затребуваний, вибрала цей напрямок.

В який момент вам прийшла ідея про власний бізнес?

— Вже на другому курсі я почала працювати. Чому? Просто зрозуміла, що якщо зараз буду довго вчитися, а після закінчення інституту бігати і проситися до когось на роботу, то, може бути, років до 40 у мене почнеться нормальне життя. А хотілося заробляти, бути самостійною зараз. Я обдзвонила всі оголошення будівельних компаній, які були в газеті, питала, чи потрібна їм дизайнер, говорила, що мені потрібна практика на будь-яких умовах. Одна така компанія взяла мене в штат на зарплату в 3000 рублів. Її не вистачало ні на що, але я була сповнена ентузіазму, бралася за будь-які складні проекти. Першим з таких став справжній міні-гольф з усіма перепадами, пастками, в моєму рідному Владивостоці. Його можна побачити на Google maps. На цьому об’єкті я познайомилася з представником замовника, і мене почали залучати на інші об’єкти, кликати проектувати квартири. Так я почала працювати повноцінно і вже в 20 років купила свою першу стару машину, чим дуже пишалася. В якийсь момент я найняла веб-дизайнера на накопичені гроші і створила свій сайт. Назвала його ESD STUDIO, що означало «дизайн Євгенії Щербакової».

Личный опыт: как начать свой бизнес с капиталом в 12 500 рублей

Як на вашу ділову активність відреагували оточуючі? Були помічники або, навпаки, скептики на шляху?

— Коли тільки почала працювати, мене за це навіть хотіли відрахувати, хоча я була однією з кращих студенток. Викладачі почали буквально «валити», втрачати мої роботи, говорити, що я пропускала лекції. На подив, заступилися одногрупники, які бачили всю цю несправедливість. До речі, на шостому курсі, коли я здавала диплом, звичайно ж всі педагоги говорили, яка я чудова і найулюбленіша студентка.

Чи був у вас на самому початку бізнес-план, стартовий капітал?

— Бізнес-планом служив листок, на якому я написала, що потрібно обдзвонити ті самі будівельні компанії та знайти роботу. Для мене це було важливо, тому що хотіла отримати реальний досвід, усвідомлювала, що в інституті мені його не дадуть. Дизайнерів не вчать спілкуватися з клієнтами, робити весь комплект креслень та іншим тонкощам. Стартовий капітал — хіба що вкладення в сайт; по-моєму, тоді він коштував близько 12 500 рублів. Ще я друкувала листівки на принтері, пропонувала свої послуги дизайнера, платила хлопчикам, які розкидали їх по поштових скриньках у різних будинках, але це ні разу не спрацював. Спрацювало “сарафанне радіо”: коли я зробила один об’єкт, мене запросили на інший — і так далі.

З обманом з боку клієнтів коли-небудь стикалися?

— Пройшла багато проб і помилок. Були моменти, коли працювала без договору, і один клієнт не заплатив; я не попросила передоплату, не знала, що це потрібно. Зробила ескізи, планування, людина все це взяв і зник. Було дуже прикро. Потім я стала підписувати договір, який скачала в інтернеті і відредагувала. Коли в мене з’явилися гроші, пропрацювала цей договір вже з юристом. Будь-який бізнес треба починати з того, щоб убезпечити себе юридично: прописати договір, стратегію, дізнатися, які штрафи можуть очікувати на шляху вашої діяльності, зареєструвати себе як правильно ІП або ТОВ. Тоді я намагалася оформити другий варіант, але мені порадили стати індивідуальним підприємцем. Зараз є ще більш полегшена форма — самозайнятість. Для дизайнера на перших порах вона ідеальна, тому що не потрібно платити ніяких податків і внесків, поки нічого не заробив. Поступово, коли ти виростеш і прибуток стане більше 2 млн рублів в рік, зможеш перейти на ІП.

Личный опыт: как начать свой бизнес с капиталом в 12 500 рублей

П’ять принципів, на яких будується робота:

Висока самоорганизованность. Коли над тобою немає начальника, змусити себе робити роботу дуже складно. Самодисципліна грає дуже велику роль.

Любити свою справу. Якщо є момент невдоволення, справа просто не піде.

Чесне і сумлінне виконання своєї роботи. Від цього буде і результат, і те саме задоволення.

Не наймати людей на зарплату, а працювати за договором. Я зрозуміла, що в моєму сфері співробітники працюють з великим задоволенням, коли їм надана якась свобода. Вони працюють на себе і мотивовані все добре зробити.

Не витрачатися на офіс. Клієнтам сьогодні зручно зустрічатися з тобою відразу на об’єкті або в кафе.

Чи бувають у вашій сфері якісь перевірки, якими докучають?

— У будівництві вони, звичайно, є. Але не конкретно у мене, оскільки я дизайнер інтер’єрів, а не забудовник. В моєму випадку з перевірками проблем немає, якщо тільки диплом запитають, про що мені хвилюватися не потрібно.

Зараз у нашій країні криза. Як переживаєте його ви? Позначився він на зайнятість, доходи?

— Поки криза по мені практично не вдарив, бо були об’єкти, які зараз доробляю, плюс на мені багато адміністративної роботи. Займаюся нею і заодно пишу бізнес-план і стратегію на майбутнє разом з консультантом. Ми продумуємо, як розвиватися в інтернеті, шукати нових клієнтів. Що буде далі, поки незрозуміло, але я впевнена, що купувати житло, будувати і ремонтувати його люди будуть завжди. Це хоч і не товар першої необхідності, але входить у базові потреби людини, тому професія дизайнера нікуди не дінеться.

Яким ви бачите свій бізнес років через п’ять?

— З того моменту, як я почала роботу, у мене з’явилися свій стиль, бачення, впевненість, досвід. Плюс всі клієнти, як правило, залишаються моїми друзями. Я придбала класних партнерів, з якими ми робимо об’єкти, вони стали більше, солідніше, цікавіше. У планах — масштабуватися, розвиватися, можливо, додати онлайн-курси. Через п’ять років я бачу свій бізнес більш великим. Можливо, сама вже не буду приймати стільки участі в проектуванні, більше в управлінні. Сподіваюся, що у мене вже буде мережу студій під моїм брендом. До речі, важливий факт: у 20 років я прочитала книгу «Багатий тато, бідний тато» Роберта Кіосакі, вона мене дуже надихнула. У ній говорилося, що потрібно бути не просто хорошим фахівцем у своїй справі, а прагнути стати інвестором. Ось до цих пір прагну, це моя мета.

Що б ви порадили новачкам, які тільки починають свій шлях або подумують про нього?

— Напевно, найголовніше — це не боятися, бути сміливими, але розуміти, що за все є своя ціна і відповідальність. Життя у нас одне, і часу не так багато, як здається, тому змін боятися не потрібно. Зверніть увагу: всі, хто коли-небудь ризикував, як правило, досягали успіху. Якщо ви в собі впевнені, ви фахівець у своїй справі і розумієте, що зможете це витягнути, потрібно ризикувати. Я так надходила з самого початку і пізніше, коли приїхала одна до Москви. Так, мені було страшно, але я змогла все зробити, а значить, зможете і ви. Зараз всі говорять, що освіта для талановитої людини не важливо; я вважаю, що в моїй сфері воно потрібно. Ми вчилися, як лікарі, шість років, тому що потрібно знати всі тонкощі, а не просто володіти художнім смаком. Плюс треба постійно продовжувати розвиватися, брати майстер-класи у кращих і застосовувати знання на практиці. Якщо б я починала бізнес зараз, то зробила б сторінку в Instagram, сайт, завантажила б туди портфоліо; якщо його немає, то намалювала б, почала шукати клієнтів. Як фрілансер знизила ціну трохи нижче ринкової. Зробила б кілька проектів, щоб набратися досвіду.

Личный опыт: как начать свой бизнес с капиталом в 12 500 рублей

Коли керуєш своїм проектом, чи залишається час на відпустку?

— В перші рік-два про нього варто забути. Навіть якщо ви зробите хороший бізнес-план, а не, як я, починайте з нуля і без грошей, все одно без вас цей корабель не попливе. Ви, як капітан, повинні його весь час контролювати. Поки все стане на рейки, пройде кілька років. Тому з відпусткою потрібно набратися терпіння. У мене він і досі, як правило, триває три дні.

Личный опыт: как начать свой бизнес с капиталом в 12 500 рублей

Як вважаєте, що важливіше всього для жінки? Реалізуватися в чому?

— У всьому! Будь-якій людині потрібно реалізуватися в тій справі, до якої у нього є здатність. Але у жінки є ще і її біологічне призначення — реалізуватися як матері. Зараз нам набагато легше, ніж нашим мамам і тим більше бабусям, ми можемо все поєднувати. У нас є посудомийки, пральні машини, домробітницю можна викликати, навіть в магазин не ходити і замовити все онлайн. Я вважаю, що жінки не повинні забувати про себе як про людину, особистість, не йти з головою в сім’ю. Правда, бувають ті, хто бачить саме в цьому своє призначення. У кожної жінки є талант, і вона може розвивати його і прекрасно на ньому заробляти.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button