Бронхіальну астму у дітей можуть викликати віруси
Гострий бронхіоліт, РСВ-інфекція та профілактика бронхіальної астми у дітей
Випадки, коли алергічний риніт у дитини “переріс” у бронхіальну астму, відомі багатьом. Але можуть стати причиною астми та вірусні інфекції. Вони спричиняються іншими вірусами, ніж у дорослих, але протікають часом так само важко. Як запобігти хворобі легенів у дітей, розповідає Дмитро Юрійович Овсянніков, завідувач кафедри педіатрії Медичного інституту Російського університету дружби народів, пульмонолог ГБУЗ “Дитяча інфекційна клінічна лікарня № 6 Департаменту охорони здоров’я міста Москви”.
— Що таке бронхіальна астма?
— Це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке проявляється у вигляді утрудненого видиху, сухого кашлю, епізодів свистячого дихання, яке чути на відстані. При важкій астмі можуть бути болі в грудях.
Ці симптоми загострення виникають в основному при контакті з алергенами. Також у дітей дуже частим тригером, то є причинним фактором є вірусна інфекція або фізичне навантаження. У відповідності з цим виділяють три форми астми: алергічну (атопічну), вірус-індуковану і астму фізичного навантаження. Всі три форми одночасно можуть бути у однієї дитини.
Симптоми астми можуть також з’являтися з-за різких запахів, через емоцій, сміху. Типовим є виникнення симптомів вночі. Температура тіла зазвичай не змінюється, але в рідкісних випадках може підвищуватися, особливо коли напади астми провокують віруси.
Ще для захворювання характерна сезонність — воно загострюється в період цвітіння дерев або трав, якщо є підвищена чутливість до їх пилку (поліноз).
— Як часто у дітей раннього віку зустрічається бронхіальна астма?
— Насамперед потрібно зазначити, що в переважній більшості випадків вона починається саме в ранньому віці. Пік початку захворювання припадає на вік від 2 до 4 років.
За даними офіційної статистики, в Москві в останні роки досить стабільний показник — під наглядом з приводу бронхіальної астми знаходяться 1,25% дітей. Проте цей відсоток включає в основному дітей з среднетяжелой і важкою астмою. Легка астма часто не виявляється, і реальний показник може бути вище.
Постановка діагнозу у маленьких дітей ускладнюється тим, що мають схожі прояви та обструктивні бронхіти – вони, як і астма, викликаються обструкцією бронхів. І майже кожна третя дитина в перші роки життя хоча б один раз хворіє обструктивним бронхітом. З-діагностичної складності в середньому проходить приблизно три роки до постановки діагнозу астма, двом третинам дітей діагноз ставлять з затримкою.
Існують групи ризику, у яких захворювання може зустрічатися частіше. Одна з них пов’язана зі спадковістю і супутніми атопічними захворюваннями. У малюків, які мають атопічний дерматит або алергічний риніт, підвищений ризик розвитку бронхіальної астми. В останніх це відбудеться через 5 років перебігу захворювання у 50% випадків – така сумна статистика.
Про інших факторах ризику ми дізналися нещодавно. До них відносяться:
Недоношеність. В силу того, що у малюка вузькі дихальні шляхи, ризик астми збільшується в 1,7 рази. Деякі немовлята, особливо глибоко недоношені, після народження отримують киснетерапії. Якщо вони потребують кисню у перші 28 діб життя, то у них діагностується бронхолегенева дисплазія. Це ще одне хронічне захворювання легенів. Наявність бронхолегеневої дисплазії збільшує ризик бронхіальної астми в 2,2 рази.
Кесарів розтин. Зовсім недавно стало відомо, що цей фактор збільшує ризик розвитку алергічних захворювань в цілому і бронхіальної астми зокрема. За сучасною статистикою, близько 30% пологів в Москві відбуваються шляхом кесаревого розтину.
Респіраторні інфекції, перенесені в ранньому віці.
Також порівняно недавно стало відомо, що призначення антибіотиків, а також жарознижуючих препаратів дітям перших років життя теж може збільшувати в подальшому ризик розвитку бронхіальної астми.
— Ви назвали респіраторні інфекції як фактор ризику. А як вони здатні “запустити” розвиток астми?
— В основі бронхіальної астми лежить хронічне ураження нижніх відділів дихальних шляхів, бронхів і бронхіол. У маленьких дітей йому може передувати гостре ураження — воно називається гострим бронхіолітом, або запалення дрібних бронхів, малих дихальних шляхів.
Гострий бронхіоліт найбільш часто викликається респіраторно-синцитіальним вірус (РСВ). За даними російської статистики, його частота становить приблизно 117 випадків на 1000 дітей. Після перенесеного РСВ-бронхіоліту знижуються функціональні можливості легень, і ці малюки потім частіше мають бронхіальну астму.
На жаль, цей вірус дуже незвичайний. Він змінює імунну відповідь у бік клітин, відповідальних за розвиток алергії. І навіть якщо у людини не було схильності до алергії, не було обтяженої спадковості, то після перенесеної РСВ-інфекції вона сформується. Розвивається і бронхіальна астма, і атопічний дерматит та алергічний риніт. Це було показано на багаторічних спостереженнях дітей, у тому числі до 14-річного віку.
— Для кого особливо небезпечний гострий бронхіоліт?
— Є кілька груп ризику, у яких хвороба протікає особливо важко. Це:
- недоношені діти;
- діти з бронхолегеневою дисплазією (залежні від кисню у перші 28 діб життя);
- діти з вродженими вадами серця, з перевантаженням малого кола кровообігу.
Крім них є ще діти — пасивні курці, які вдома піддаються впливу тютюнового диму.
Ще до факторів ризику тяжкого перебігу РСВ-інфекції відноситься наявність старших братів і сестер. Справа в тому, що РСВ-інфекція протікає у формі бронхіоліту у дітей перших років життя. А у школярів, підлітків — у формі назофарингіту, звичайного нежитю. У випадку, якщо дитина до двох років, наприклад, заразиться від старшого брата, хвороба буде протікати важко.
Діти з синдромом Дауна, з первинними імунодефіцитами, з так званими нервово-м’язовими захворюваннями, з муковісцидозом теж відносяться до групи ризику важкого перебігу РСВ-інфекції.
— Чи можна якось запобігти РСВ-інфекції у дітей?
— Питання про запобігання надзвичайно актуальне, тому що для лікування бронхіоліту існує не так багато коштів. Неспецифічна профілактика РСВ-інфекції така ж, як і для будь-якої вірусної інфекції — це носіння масок, миття рук для запобігання повітряно-крапельної та контактної передачі. Також є специфічна профілактика — пасивна імунізація, тобто введення дитині готових захисних антитіл. Якщо вони знаходяться у крові у дитини, то вірус, зв’язуючись з ними, інактивується. У такому разі бронхіоліт просто не розвивається.
Даний препарат — не вакцина, а моноклональні антитіла, отримані генно-інженерним способом. Цей препарат необхідно вводити один раз на місяць, щоб постійно підтримувався необхідний рівень. Мінімальне число введень, рекомендованих до інструкції, — 3-5 разів. Зазвичай імунізацію проводять з жовтня по березень.