Різне

Пліній Молодший

Плиний Младший

Майже всі ми читали або чули про вченого Плинии Старшому. Але був ще і Пліній Молодший – римський письменник і державний діяч, доводившийся Плінію Старшому племінником.

Пліній Молодший став таким після загибелі дядька. А при народженні він отримав ім’я – Гай Пліній Цецилії Секунд.

Народився він у заможній всаднической сім’ї патриціїв у 61 або 62-му році в місті Комум. Зараз це італійське місто Комо.

Батько хлопчика Луцій Цецилії Цилон займав високу посаду в місцевому муніципалітеті. А мати була рідною сестрою Плінія Старшого – відомого вченого, автора енциклопедичної «Природної історії», громадського і державного діяча.

Пліній Молодший зростав у благополучній атмосфері патриціанської родини. Але, на жаль, будучи ще дитиною, він втратив батька. І тоді його усиновив дядько по материнській лінії Пліній Старший. Він постарався бути хорошим батьком прийомному синові і дати йому гідну освіту.

Початкова освіта Гай Цецилії отримав вдома. Серед вчителів юнака був Виргиний Руф, давньоримський військовий і політичний діяч, Його солдати не раз намагалися зробити імператором, але він категорично відмовлявся.

Після чого на початку 70-го року юнак був відправлений до Риму. Де і навчався в риторской школі у кращих риторів, у тому числі у Микити Сацердота з Смірни і Квінтіліана, перу якого належить фундаментальна праця «Дванадцять книг риторичних настанов».

Гай Цецилії пройшов повний курс державних магістратур, зарекомендувавши себе на кожному етапі з найкращого боку.

Його кар’єра пішла в гору. Приблизно в дев’ятнадцять років юнак вперше долучився до адвокатської діяльності. У 80 році н. е. Пліній Молодший вперше виступив в якості адвоката в суді по цивільних справах – суду центумвиров, де з успіхом виграв свою першу справу.

Через рік молодий адвокат Гай Цецилії вже входив до складу комісії децемвірів, яка складалася з 10 осіб. Комісія ця очолювала Суд центумвиров. Вважається, що це поклало початок кар’єри Гая Цецилія. Завдяки своєму походженню юнак міг безперешкодно підніматися по ієрархічній драбині. І в 82-му році н.е. він став військовим трибуном у III Гальському легіоні, який стояв у Сирії, де розташовувалася військова база в боротьбі проти Парфії.

Завершивши службу, Гай Цецилії по дорозі додому в Італії відвідав Икарию і кілька міст античної Греції.

Повернувшись додому, він в 90-х роках за підтримки імператора Доміціана зайняв посаду квестора, одночасно увійшовши в римський Сенат.

Трохи пізніше, в 92 році Гай Цецилії отримав посаду народного трибуна, а в 93 р. н. е.., за підтримки того ж імператора став претором, отримавши таким чином одну з найвищих посад в римській адміністрації. Однак ця посада була не тільки почесної, але й небезпечною у зв’язку зі складною на той момент обстановкою в державі.

У 93-му році н.е. жителі провінції Бетіка звернулися до Гаю Цецилію з проханням порушити судовий процес проти колишнього прокуратора Бебия Маси. Процес був виграний, але друг імператора Доміціана Бебий Маса залучив одного Гая Цецилія Геренния Сенецио до суду щодо закону про образу величі – lex maiestatis (латинське). І в кінці 93 р. н. е. Геренний Сенецио і ще кілька друзів Гая Цецилія з стоїчною опозиції було страчено або відправлено в заслання.

Гая Цецилія це криваве безумство не зачепило, хоча він співчував опозиції і допомагав грошима.

З 94 року н. е. по 96 н. е. він обіймав посаду префекта військової скарбниці.

18 вересня 96 н. е. в результаті змови імператор Доміціан був убитий і новим імператором Сенат обрав Нерву. Загибель колишнього імператора, який чимало зробив для просування Гая Цецилія по службі, не принесла останньому неприємностей, так як Гай Цецилії не був донощиком і не брав участь у злодіяннях імператора. Пізніше стало відомо, що донос імператорові був і на нього, і швидше за все тільки смерть Доміціана врятувала його від страти.

В 97 р. н. е. Пліній виступив з обвинувальною промовою на процесі проти префекта державної скарбниці в храмі Сатурна Публія Церта. До цього саме участь Публія Церта в судових процесах при імператорі Домициане призвело до страти одного Гая Цецилія стоїка Гельвидия Копальні. У Публія Церта ще залишалися впливові друзі і сенатори попереджали Гая Цецилія про загрожуючу йому з їх боку небезпеки. Але він вирішив не відступати: «Якщо так доведеться, то я не відмовляюся понести покарання за чесний вчинок, аби помститися за ганебний».

«Як у людині, так і в державі найважче хвороба, що починається з голови», – говорив майбутній Пліній Молодший.

Публій Церт був знайдений мертвим через кілька днів після звинувачення.

А успіх Гая Цецилія, завдяки його мужності і послідовності на процесі був приголомшуючим. З його слів: «Не було майже жодної людини в сенаті, який не обіймав мене, не цілував і не обсипав наперерыв похвалами за те, що я, навлекши на себе ворожнечу, повернув до життя давно забутий звичай публічних обговорень і що я, нарешті, визволив сенат ненависть, якою палали до нього інші стани за те, що, суворий до інших, він щадив тільки тих сенаторів, які як би взаємно вкривали один іншого» (Листи. Кн. IX, 13, 21).

Чесність і сміливість Гая Цецилія справила враження і на нового імператора Марка Кокция Нерву, який призначив його в 98 році на місце Публія Церта префектом, тобто охоронцем державної скарбниці в храмі Сатурна.

Пізніше вже наступний імператор Траян включив Гая Цецилія в коло своїх наближених. У 100 році він був призначений консулом, в 103 році обраний в авгуриатную колегію. У 110 році Пліній Молодший – імператорський легат – посол для особливих доручень в провінції Віфінія і Понт. Був він так само наглядачем Тибру – суперінтендантом.

Адвокатську діяльність Пліній Молодший не залишав до кінця своїх днів, беручи участь в судах по справах провінцій.

Пліній Молодший був тричі одружений. Збереглися листи, які він писав своїй третій дружині – Кальпурнии. Але дітей у нього не було ні від однієї з дружин. Зате було кілька вілл в Італії, дві з них перебували неподалік від його рідного міста Комо і носили цікаві назви – «Трагедія» і «Комедія». У наш час ці вілли намагаються реконструювати за описами самого Плінія Молодшого.

Плиний Младший

Пліній Молодший проводячи більшу частину в Римі, ніколи не забував про жителів рідного міста Комо і жертвував гроші на розвиток міста. Так на його кошти зведено бібліотека в Комо.

За однією з версій під час виконання одного із завдань імператора, пов’язаного з викоріненням корупції в провінції Віфінія, Пліній раптово помер близько 113-го року. Точна дата його смерті і місце поховання невідомі.

За іншою версією Пліній Молодший після виконання імператорського завдання благополучно повернувся з Малої Азії в Рим і, досягнувши п’ятдесяти років відійшов від справ і пішов в одну із своїх маєтків.

Грошові кошти він заповів рідному місту Комо на будівництво терм (лазень), додавши 300 тис. сестерціїв на їх прикраса, та 200 тис. на їх утримання. Більш 1,86 млн. сестерціїв залишив на утримання дітей своїх вільновідпущеників, 500 тис. на виховання дітей міського плебсу; 200 тис. на бібліотеку та її зміст.

Пам’ять про Плинии Молодшому залишилася завдяки його листів. Це справжні літературні шедеври і джерело для вивчення культурної, економічної, суспільної, побутової житті Риму імператорського двору. У листах Плінія Молодшого ми знаходимо цілу галерею портретів його сучасників, політичних діячів, імператорів.

Цінність і унікальність цих знань неможливо переоцінити.

З його творів зберігся збірник листів в 10 томах, похвальна мова Траяну – «Панегірик». Але пропали його судові промови і найприкріше – поетичні твори.

В своїх листах, звертаючись до різних адресатів, Пліній Молодший міркує не тільки про політику, діловому житті Риму, але і про історію, науці, поезії.

З його листа до Тациту ми дізнаємося про виверженні Везувію в 79-му році, свідком якого він був (Листи, VI-16, VI-20). Пліній пише, що над кратером вулкана піднялася величезна хмара, а потім град з попелу і каменів. Подальше потім землетрус викликав цунамі і призвело до загибелі великої кількості людей, в тому числі і його дядька Плінія Старшого, який відправився до вулкану з ескадрою, якою тоді командував, щоб краще вивчити це явище природи. Дядько зійшов на берег і як пише Пліній Молодший – «від густих випарів йому перехопило подих і закрило дихальне горло».
Після загибелі Плінія Старшого Гай став називати себе Плінієм Молодшим.

Все своє майно дядько заповідав племінникові. Цікаво, що в листах до Трояну Пліній Молодший пише йому не тільки про корупцію, а про християн, які з дивовижною для нього стійкістю відстоювали свою релігію і право на обряди, не бажаючи почитати культ імператора. Пліній Молодший пише про безліч доносів на них. І імператор Троян радить йому не звертати уваги на доноси.

Свою першу трагедію Пліній Молодший написав у чотирнадцятирічному віці. Написана вона була давньогрецькою мовою. Про неї Пліній Молодший згадує у своїх листах, але до нас вона не дійшла.

Згадував Пліній Молодший і про своїх віршах. З його слів, вони цінувалися сучасниками так само високо, як і поезія Тацита. Але так як вірші не дійшли до нашого часу, ми не маємо можливості судити про них.

Відомо, що Пліній Молодший був чудовим оратором. Це допомагало йому вигравати безліч судових позовів. Хоча вчені кажуть, що в ораторському мистецтві Пліній Молодший наслідував Цицерону.

Колись біля громадських лазень у Комо перебувала мармурова плита з написом, де були перераховані заслуги і посади Плінія Молодшого. В наш час фрагмент цієї плити вмурований у стіну базиліки Сант-Амброджо в Мілані. А повний текст напису відомий завдяки середньовічним малюнками.

Особисто мені здається, що Пліній Молодший був цікавим, багатогранним і порядною людиною. І він, безсумнівно, вартий того, щоб нащадки пам’ятали про нього.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button