Різне

Антоніо Гауді: архітектор-казкар

Антонио Гауди: архитектор-сказочник

Історія життя і професійної діяльності Антоніо Гауді (1852-1926) – наочне підтвердження того, що архітектура може вийти далеко за рамки традицій і перетворити світ у казкову реальність…

Син коваля

Антоніо Гауді-і-Корнет з’явився на світ в невеликому каталонському місті Реус поблизу Таррагони. Він став п’ятим, наймолодшою дитиною в сім’ї коваля Франциско Гауді-і-Серра.

В 11 років батько віддав сина в католицький коледж. У навчанні хлопчик не надто зростав, він захоплювався лише двома дисциплінами – геометрією і малюванням. Улюбленим його заняттям було бродити з компанією друзів по околицях міста, де було багато церков і монастирів. Чому-то вони як магнітом притягували Антоніо… Тоді-то в ньому прокинувся інтерес до архітектури.

Після смерті матері і сестри Антоніо переїхав до Барселони, де вступив в Провінційну школу архітектури. Вирішальний вплив на його професійну долю зробило знайомство з текстильним магнатом і меценатом Еусебіо Гуэлем, який всіляко підтримував творчі фантазії молодого архітектора.

Будівлі, які будував Гауді, були ні на що не схожі, їх не можна віднести ні до одного відомого архітектурного стилю. І це в сукупності з підтримкою Гуеля принесло Антоніо величезну популярність.

Стиль дракона

Майстер використовував у своїй творчості складні, органічні форми і просторові конструкції, експериментував з геометрією: у нього є споруди у формі гіперболоїдів, коноидов, гелікоїду… Таке враження, що він намагався будувати будинки відразу в кількох вимірах…

Антонио Гауди: архитектор-сказочник

Крім традиційних колосків, квітів, листя, в оформленні об’єктів архітектор використовував зображення рептилій, равликів… Особливо цікаві, на мій погляд, «драконьи» мотиви. Мабуть, вперше вони з’явилися при проектуванні павільйонів садиби Гуель (1884-1887): всі споруди були виконані в єдиному стилі, з однакового будівельного матеріалу, з використанням техніки тренкадис – облицювання поверхні шматочками кераміки або скла неправильної форми, прикрашені візерунком, що нагадує луску дракона. На сьогоднішній день від усього комплексу збереглися лише ворота, прикрашені драконом, який, за задумом Гауді, повинен був охороняти сад із золотими яблуками, які, як відомо з міфів, дарують людям вічну молодість. Коли відкривали ворота, голова і лапи дракона починали рухатися. Зараз вони залишаються нерухомими.

Антонио Гауди: архитектор-сказочник

А ось будинок Бальо (1904-1906) в центрі Барселони взагалі відомий як «Будинок з кісток» або «Будинок-дракон». Горбата дах дійсно нагадує хребет дракона, мозаїчний фасад змінює колір залежно від освітлення (а адже драконам теж іноді властиво міняти забарвлення!), балкони виконані у вигляді черепів або мушачих мордочок з очима…

Антонио Гауди: архитектор-сказочник

Ще один архітектурний шедевр Гауді – будинок Кальвет (1898-1900) – був побудований за замовленням вдови промисловця Пере Кальвета. Будівля планувалася як прибутковий будинок з магазинами на першому поверсі, а також квартирами для самої власниці і наймачів.

Антонио Гауди: архитектор-сказочник

Оформлення було продумано майстром до дрібниць. Так, дверні оченята були виконані у формі медових сот. Гауді особисто виготовляв формочки з глини, а потім заливав їх металом. Біля дверей розмістили молотки, і коли черговий гість стукав у двері, удар припадав на зображення клопа. До речі, стародавнє каталонське повір’я говорить, що, якщо вбити клопа, вас чекають успіх і достаток.

Антонио Гауди: архитектор-сказочник

Недобудований собор

Собор Саграда Фамілія, напевно, міг би стати головним творінням знаменитого майстра. Його будівництва, розпочатого у 1882 р., Гауді присвятив цілих 43 роки свого життя. За задумом архітектора, висота споруди повинна була становити 170 м, що всього на один метр менше, ніж найвища гора Барселони. Це не випадковість: Антоніо хотів показати, що створене людськими руками не може бути вище створеного Богом. Також будову повинні були вінчати 18 башт, що символізують апостолів, євангелістів і самого Ісуса Христа.

Антонио Гауди: архитектор-сказочник

Фасади передбачалося прикрасити фігурами біблійних персонажів і тварин. Причому скульптури тварин Гауді ліпив особисто з натури. Для цього він присипляв звірів і таким чином змушував їх «позувати» йому.

Всередині ж собор повинен був нагадувати ліс, у якому крізь гілки дерев просвічували б зірки. Склепіння храму належало підтримувати багатогранним колон, разветвляющимся нагорі подібно деревах, а роль «зірок» грали б віконні прорізи, розташовані на різній висоті… на Жаль, Саграда Фамілія і по сей день не добудований. Напевно, це було під силу тільки самому Гауді…

Антонио Гауди: архитектор-сказочник

Смерть «жебрака»

Маестро дуже добре заробляв і міг собі дозволити мати розкішний будинок. Однак, приступаючи до чергового проекту, він зазвичай жив прямо на будівництві, ночуючи в якійсь комірчині, носив мишку робочий одяг. Незнайомі люди часто приймали його за жебрака.

7 червня 1926 р. 73-річний Гауді відправився в церкву Сант-Феліпе-Нері, яку щодня відвідував. На вулиці Гран-Віа-де-лас-Кортес-Каталанес його збив трамвай. Зібрався натовп. Ні один візник не погоджувався везти в лікарню неохайного бідняка, при якому не було, як з’ясувалося, ні грошей, ні документів… зрештою Антоніо все ж відвезли в лікарню для бідних. 10 червня він помер від отриманих травм. На похорон стало півміста. Гауді поховали в крипті незавершеного їм собору Саграда Прізвище…

Сьогодні туристи спеціально приїжджають до Барселони, щоб подивитися на будівлі, спроектовані Антоніо Гауді. В останні роки йде кампанія за те, щоб зарахувати Гауді до лику святих, зробивши його покровителем всіх архітекторів. Але поки процедура канонізації не завершена.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button