Юлія Барановська: «У моїх ведмедів — найдобріші особи»
В квартирі телеведучої — величезна колекція плюшевих іграшок. «Ведмедиків я одними з перших перевезла з Лондона. Скільки їх, ні разу не вважала. Напевно, тому, що ставлюся до них як до особистостей», — каже Юлія.
На Юлії: сукня Elisabetta Franchi, босоніжки Jimmy Choo
Будинок там, де мої діти (Артему 14 років, Яні 11 років, Арсенію 7 років. — Прим. «Антени»). А де це? Сьогодні тут, завтра там. У моєму житті було багато переїздів, знімних квартир і будинків — в Пітері, Лондоні, скрізь. В цьому сенсі я людина досвідчена. Відразу розумію, на які поступки можна піти при виборі житла, а на які категорично ні.
На покупку квартири, в якій живу зараз на півночі Москви, мене спонукала подруга Інна Жиркова (дружина футболіста Юрія Жиркова. — Прим. «Антени»). Не пішла б на таку авантюру. Покупка квартири здавалася справді неможливою: потрібно було брати іпотеку, віддавати початковий внесок, але Інна сказала: «Що-небудь придумаємо, ми допоможемо».
Я дивилася певний район, бо вже звикла до нього, адже спочатку жила тут у Жирковых. Місяця два перебирала варіанти. Всі категорично не подобалося. Але, коли увійшла в цю квартиру, закохалася з першого погляду. Тут божевільний вигляд з вікна. Я фанат заходів і світанків, і тут у мене на 180 градусів червоне зарево, шалено красиво! За щасливим збігом обставин виявилося, що житло належало моєму другові. І всі проблеми були вирішені завдяки йому.
На Юлії: жакет Genny, джинси Guess
Нам з дітьми подобається проводити час разом. Любимо, коли приходять гості і всі збираються у вітальні. Там стоїть незвичайна птах, яку я привезла з Балі. У моїх друзів є будинок, в якому багато красивих дизайнерських речей, там я вперше побачила цю фігуру півня. Ми з подругою вирішили теж купити цих птахів, але, коли нам привезли коробки з ними, причому за день до відльоту, ми роти відкрили, тому що зрозуміли: багаж абсолютно негабаритний. З великим трудом запакували.
Пташки долетіли до Москви, але у моєї відвалилися лапи. Довелося шукати, де їх можна приварити. Півня полагодили. Оскільки він пережив ремонт, іноді хитається, ми прив’язуємо його, щоб не падав, так як гострий дзьоб може зіпсувати паркет. Дуже люблю цього півня, у нього такі добрі очі.
Коли у тебе не перша квартира, яку ти обустраиваешь, то в інтер’єрі виходить збірний образ з усіх попередніх, і з досвіду теж. У будинку, де ми жили в Лондоні (у 2009 році Юлія разом з цивільним чоловіком, футболістом Андрієм Аршавіним, перебралася до Великобританії. — Прим. «Антени»), у нас були дизайнерські стільці з прозорого пластику. Будинок вже був з інтер’єром, і, коли ми перший раз їх побачили, стався захоплення, тоді вони здавалися досить незвичайними.
Зараз подібні стільці, хоча вони швидше цілі крісла, стоять у мене на кухні. Їх особливість в тому, що вони не збільшують приміщення, а, навпаки, візуально розширюють.
На Юлії: сукня Patrizia Pepe
Всюди по дому розставлені мої ведмеді. Добрішими осіб, ніж у них, я не зустрічала ні в однієї іграшки. Перше мені подарували, і з цього моменту почалася колекція. Я їх вічно тягну звідки-небудь. Накуплю, а діти обурюються: «Мама, як ми їх повеземо?» Кожен раз це ціла історія: проблема в тому, що всі вони сидять на коробочках, і, щоб їх не пошкодити, треба дуже дбайливо звертатися.
Ведмедиків я одними з перших перевезла з Лондона. Їх так багато, що ні разу не вважала точну кількість.
Напевно, ще й тому, що ставлюся до них як до особистостей і ідея вважати по головах мені не дуже подобається.
Один з найбільш зворушливих — ведмедик з ромашкою в лапах, такий здоровий, а квітка зовсім маленький. А інший ведмідь довго жив у мене в машині. У нього в лапках був мішечок, в який я щось ховала. Наприклад, окуляри прибирала туди, дрібниця для паркування. Раніше ж били стекла машин, обкрадали, а мишко мої речі охороняв.
На Юлії: светр M. Reason
Для себе я хотіла світлу спальню. В принципі люблю біле простір, бежевий, кава з молоком. А тут вирішила зробити експеримент — поєднати білий колір і срібні вставки, вибирала між ними і золотими. Зупинилася на тому, що все-таки в сріблі, напевно, буде тепліше. І не прогадала, кімната вийшла затишною.
З срібла і люстра. Чесно кажучи, це китайська копія шматочки моєї мрії. У моїх лондонських друзів в будинку важить неймовірна люстра — величезна, дуже довга, хвиля на ній виконана з шалено красивих ланцюжків, досить-таки відома дизайнерська робота. Природно, коли я побачила в магазині китайську люстру, яка на ту саму схожа хіба що тільки ланцюжками, то зрозуміла, що вона повинна у мене висить, але коли-небудь у будинку обов’язково з’явиться і та сама, справжня.
Оформляючи кімнати дітей, радилася з ними. У Яни була можливість вибрати рожеву або блакитну спальню. В рожевому кольорі задумала її ще в тому будинку, який у нас будувався в Петербурзі, але з ним не склалося. Коли я, переїхавши до Москви, побачила російський аналог тієї італійської спальні, рішення прийшло блискавично. Єдине, у вітчизняного виробника спальня в блакитному кольорі була виграшніше, тому зупинилися на ній. А Артему хотілося зробити в кімнаті стіну-панно з Нью-Йорком. Чому саме це місто? Не можу пояснити, інтуїтивно. Може бути, його майбутнє буде з ним пов’язано? Напевно, через кілька років зможу вам відповісти.
ЮЛІЯ БАРАНОВСЬКА
НА ТБ
«Чоловіче/Жіноче», понеділок — п’ятниця, 16:00, Перший канал
НА РАДІО
«П’ятниця з Юлією Барановської», п’ятниця, 19:00, Русское радіо