Що говорить про наше здоров’я запах тіла
Скажи мені, чим ти пахнеш, і я скажу, що з тобою. І мова не про парфуми. Природний аромат тіла не завжди приємний, навіть незважаючи на дотримання норм гігієни. До того ж багато запахи свідчать про наявність захворювань, які не можна ігнорувати. Розбираємося.
Запах ацетону
Вирішили схуднути і споживаєте мінімум вуглеводів? Організм може відповісти неприємним запахом, який з’являється внаслідок розщеплення власних запасів жирів. Такий же аромат буде і при надмірному споживанні жирної їжі. Накопичується занадто багато кетонів, які і дають характерний запах ацетону, або гнилих яблук.
Аналогічна ситуація виникає при діабеті, коли у людини розвивається недостатньо інсуліну. Глюкоза перестає потрапляти до органів і тканин і накопичується в крові. І тоді організм в якості палива починає розщеплювати не глюкозу, а жири, виробляючи, знову ж таки, велика кількість кетонів.
Також запах ацетону може свідчити про несправної роботи нирок і щитовидної залози.
Запах меду
Часом навіть хвороби пахнуть приємно. Однак для лікаря виходить від пацієнта медовий аромат — тривожний симптом. Синьогнійна паличка в організмі людини, що виділяє солодкий аромат, — одна з найбільш небезпечних інфекцій, яку часто не беруть навіть антибіотики. Синьогнійна паличка є причиною менінгіту, хвороб дихальних шляхів, запального процесу в особових пазухах, отиту. Вона може призвести до серйозного абсцесу і стати причиною розвитку гнійників в ранах.
Запах риби
Є таке захворювання — триметиламінурія, причиною якого є генетична мутація. У здорових людей білки переробляються і виводяться з організму з допомогою кишечника. А у хворих «синдромом рибного запаху» зайві продукти переробки накопичуються в організмі. Вони з’єднуються з сечею, потом, видихуваним повітрям, що і призводить до появи неприємного запаху від людини. На жаль, ця хвороба поки не лікується, тому пацієнтам рекомендується дотримуватись дієти, що виключає червоне м’ясо, рибу, печінку, яєчний жовток, насіння, горіхи, родзинки, пророщені злакові.
Інша причина того, що тіло пахне рибою, бактеріальний вагіноз. Його збудники — бактерії гарднерели. При порушенні мікрофлори піхви або при ослабленні імунітету вони починають активно розмножуватися і виробляти леткі аміни, які і призводять до неприємного запаху. Причому після статевого контакту запах посилюється.
Запах аміаку
З допомогою аміаку організм позбавляється від непотрібного азоту через шкіру. Якщо тіло пахне котами, незважаючи на гігієну, в першу чергу це може говорити про нестачу рідини в організмі. Але не тільки. Аміачний запах з рота — знак ниркової або печінкової недостатності, циститу. Можливо також, що людина споживає багато білка, перебуваючи на низьковуглеводній дієті. Продукти розпаду білка виводяться через сальні залози. Для відновлення достатньо ввести в раціон необхідну кількість вуглеводів.
Запах квашеного тіста
Кислуватий запах є показником норвезької корости — важкої форми захворювання, що викликається звичайним коростяним кліщем. Хвороба є наслідком більш серйозних діагнозів: туберкульоз, СНІД, лейкемія, лімфома шкіри, вікова деменція, проказа.
Запах вареної капусти
Якщо людина пахне вареною капустою, це говорить про надлишок тирозину. Тирозинемія — генетичне захворювання, коли в організмі припиняється вироблення ферментів, які відповідають за розщеплення амінокислоти тирозину. В результаті він накопичується разом з фенилаланином та метіоніном. Все це призводить до патологічних змін у кістковій тканині і порушення роботи центральної нервової системи. В організмі починаються незворотні процеси в печінці та нирках.
Запах оцту
Часто при посиленому потовиділенні тіло починає виділяти оцтовий запах. Якщо це виявилося після інтенсивного тренування або іншої активної фізичної навантаженні, нічого страшного немає. Однак тіло може пахнути оцтом і в стані спокою, і тоді це може бути наслідком ендокринних порушень, нестачі вітамінів D і B, мастопатії або захворювань легенів.
Тетяна Переходова
Медицина
Лікар-терапевт
– При появі незвичних запахів тіла, особливо якщо раніше запаху не зазначалося, краще звернутися до лікаря для обстеження та пошуку можливої причини. Іноді специфічний запах може бути симптомом серйозних захворювань. Кожна людина може пройти диспансеризацію в поліклініці та перевірити своє здоров’я.