Виростити монарду в саду
Про посадці монарди на своїй ділянці потрібно починати думати з осені. Монарда не боїться морозів і спокійно перезимує навіть в тих кліматичних зонах, де взимку температура опускається нижче -30 С.
Але ось тінь вона майже не переносить. Монарда – рослина довгого світлового дня. Тому для цієї рослини варто вибрати одне з самих сонячних місць в саду. Бажано, щоб сонце світило над монардой з ранку до вечора. Ще місце, обране для цього рослини не повинно продуватися вітрами і там повинно бути досить тепло.
Деякі фахівці вважають допустимою посадку монарди в півтіні. Але там вона буде цвісти помірно, не милуючи особливою пишністю.
Пред’являє монарда певні вимоги і до ґрунті, вона повинна бути добре удобреному і досить вологим. Грунт на грядці для монарди повинен містити торф, пісок, глину, компост.
Готувати грядку потрібно з осені, добре перекопавши грунт і очистивши його від бур’янів. Слід внести гній і торф, приблизно по 2 кг на 1 кв. метр. Фахівці радять додати так само 35 г вапна і 45 г фосфору.
Вибираючи місце для монарди, потрібно заздалегідь подумати про те, які рослини будуть рости поруч з нею. Монарда добре росте поряд з флоксами, гортензіями і полином.
Потрібно враховувати і схильність монарди до розростання. Це рослина, що має повзуче кореневище, розростаючись, займає весь вільний простір. І її досить високі добре облистнені пагони можуть закривати світло для більш низькорослих сусідів.
Самі кущики монарди розміщують на відстані півметра один від одного, залишаючи між рядами не менше 60 см. Між кущами низькорослих сортів можна залишати відстань в 30-35 див.
Насіння на розсаду висівають в лютому, рідше на початку березня. Перед посівом їх витримують протягом тижня в холодильнику на нижній полиці. Деякі фахівці радять сіяти насіння в піддони і покривати тонким шаром вермикуліту.
Якщо температура субстрату становить не нижче +21 С, то приблизно через тиждень з’являться сходи, після чого температуру починають поступово знижувати до +18 С.
Однак більшість садівників насіння на розсаду висівають в контейнери, пластикові стаканчики або горщики, насипавши в них готову магазинну земляну суміш для овочів.
Грунт, насипана в контейнери, добре зволожується, насіння зашпаровують на глибину 2-2,5 см. Зверху горщики з висадженими насінням накривають поліетиленовою плівкою. Температура під нею не повинна опускатися нижче +20 С. Грунт регулярно зволожують. У такому разі через три тижні з’являться сходи.
Через 3 тижні після появи сходів підросли рослини пікірують, висаджуючи в іншу ємність на відстань 4 см один від одного.
Рослини, що мають 2-3 справжніх листків фахівці радять обприскувати рідким добривом, наприклад, Вимпел, розводячи у відрі води 10 мл добрива.
Висаджувати розсаду у відкритий грунт можна тільки після того, як мине загроза ранкових заморозків. До цього часу рослини повинні бути заввишки не нижче 5см.
Перед висадкою в грунт розсада повинна пройти загартовування. Для цього контейнери з розсадою протягом тижня виносять на вулицю, наприклад, на балкон чи лоджію з відкритими вікнами на 1-2 години.
Висаджені рослини регулярно поливають і розпушують верхній шар грунту.
Монарду можна розмножувати за допомогою живців. Для цього з молодих пагонів до початку цвітіння зрізують черешки довжиною 10 см. Нижні листки на черешках видаляються повністю, а верхні вкорочують до однієї третини. Після чого живці поміщають в ящик з вологим грубозернистим піском і ставлять у темне місце. Приблизно через 3 тижні живці укорінятимуться, і їх можна буде пересадити на постійне місце в саду.
Насіння монарди можна без розсади висівати у відкритий ґрунт, але тільки тоді, коли ґрунт добре прогріється і мине загроза ранкових заморозків. Грунт розпушують, додають невелику кількість піску. Багато квітникарі перед посівом насіння змішують з піском. Після посіву зверху насіння так само присипають піском.
Висівати насіння в грунт можна не тільки навесні, а й восени.
Зацвітає монарда, як правило, на другий рік після посадки.
Якщо немає сильної спеки, то поливають рослини 3 рази в тиждень. При сильній спеці монарда потребує щоденного поливу. Поливати краще рано вранці або після заходу сонця. Одній рослині досить 5 л води. У сильну спеку кількість води подвоюється. Після поливу проводять розпушування на глибину приблизно в 2-2,5 см. Мульчування перегноєм або торфом не дає волозі швидко випаруватися. Рекомендований шар мульчі – 4 див.
Підгодовувати монарду фахівці радять двічі на місяць Вимпелом або Кемиром, розводячи добриво водою по інструкції.
У вигляді добрива підійде курячий послід або, коров’як, розведений водою у співвідношенні 1:10.
Навесні і восени в профілактичних цілях монарду обробляють мідним купоросом.
З другої половини вересня, коли спека спала, підживлення припиняються, та знижується кількість поливів. Однак, якщо раніше стоїть спека і посуха, монарду слід поливати до кінця вересня.
Після того, як рослина відцвіте, суцвіття видаляються. Тоді ближче до осені або в самому її початку монарда може зацвісти знову. Але багато садівники частина відцвілих суцвіть залишають, щоб помилуватися оригінальними насіннєвими коробочками і зібрати насіння.
Монарда стійка до хвороб і шкідників. Але, тим не менш, їй можуть загрожувати грибкові захворювання, наприклад, борошниста роса. Впізнати її можна за появи на листках білого нальоту. Профілактика білої роси – достатнє зволоження і розпушування грунту, що забезпечує вільний доступ повітря до кореневої системи. Листя і стебла, які все ж вкрилися білим нальотом, слід видалити і знищити.
Рослина, захворіла іржею, посипають тютюнової крихтою.
Комахи монарду обходять стороною, так як їх відлякує ефірне масло. Нерідко монарду садять поруч з іншими рослинами, щоб вона і їх захищала від шкідників. Садівниками помічено, що монарда, зростаюча поруч з томатами, покращує їх смак.
Монарду цінного сорту, якщо їй вже є чотири роки можна розмножувати поділом куща ранньої восени або в квітні.
Кущ витягають із землі за допомогою лопати, намагаючись не пошкодити кореневу систему, промивають під проточною водою і розділяють на дві частини. Великий кущ можна розділити на три частини. Місця зрізів присипають порошком з вугілля і висаджують кущики на постійне місце в заздалегідь підготовлені добре политі посадочні ями з перегноєм і компостом. Кореневище присипають родючою землею. Воно не повинно виявитися в ґрунті глибше, ніж 5см.
Розділені кущі швидко розростаються, і роки через три їх можна буде розділити знову.
Насіння монарди, як правило, збирають в кінці серпня або на початку вересня.
Насіння можна посіяти на постійне місце або відкласти на потім. Насіння монарди зберігають схожість протягом 3 років.
Незважаючи на те, що монарда морозостійка рослина в Середній смузі Росії і в більш холодних кліматичних районах її слід добре готувати до зимівлі. Десь у середині жовтня стебла обрізають, залишаючи над поверхнею грунту не більше 10 см. До настання заморозків слід насипати мульчу і вкрити кущики лапником.
При вирощуванні однорічній монарди з грунту забираються всі її залишки і на наступний рік на цьому місці краще посадити іншу культуру, а монарде підшукати нове місце.
Монарду люблять не тільки садівники-аматори, а й професійні ландшафтні дизайнери, тому, що з її допомогою, не докладаючи особливих зусиль можна зробити красивим практично будь садовий ділянку.
Монарда радує око не тільки влітку, а й восени, коли на місці квітів з’являються насіннєві коробочки. Здається, варто лише злегка прикрити очі, і оживуть сцени з кінострічок про індіанців і поскачут невідомо звідки і невідомо куди яскраві індіанські племена.
Джерело