Особистий досвід: як почати бізнес, який криза робить тільки міцніше
Наша героїня 10 років тому змогла взяти курс на неймовірно успішний зараз напрямок у підприємництві.
Щотижня у нашому спецпроекті «Жіноча справа» ми знайомимо вас з тими, хто не побоявся ризикнути і запустити власний бізнес. Для успішного проекту мало мати одну мрію. Важливо розбиратися в тій сфері, в якій ви хочете створити справа, тверезо оцінювати свої шанси і знати про приховані небезпеки. Про те, як створювався бізнес з нуля і з якими підводними каменями довелося зіткнутися, розкажуть учасниці нашого проекту.
Героїнею цього тижня стала Юлія Бондарчук — засновник сервісу по доставці продуктів «Лавка Edoque».
Досьє
Юлія Бондарчук, 34 роки.
Освіта: закінчила Вищу школу менеджменту Спбду і декілька дистанційних курсів Стенфордського університету з основ здорового харчування.
Бізнес-проект: у 2014 році Юлія заснувала сервіс по доставці коробок з фруктами і овочами «Лавка Edoque», восени 2019-го Edoque став також доставляти продукти харчування.
— З чого почалася ваша діяльність? Що допомогло побачити перспективу саме у бізнесі, пов’язаному з продуктами харчування?
— Як тільки мені виповнилося 18, пішла працювати за спеціальністю, якій навчалася: менеджмент. У наймі пропрацювала до 25 років, а потім зрозуміла, що працювати під чиїмось керівництвом не для мене. З одного боку, хотілося вибудовувати роботу всієї компанії так, як я це бачу, і нести за це відповідальність. З іншого — мати свободу і простір для творчості. Тому я покинула ряди найманих працівників, сказавши собі, що більше туди не повернуся.
Мій сьогоднішній проект «Лавка Edoque» існує з 2011 року. Це сервіс по доставці коробок з фруктами і овочами, працює як інтернет-магазин. Покупець вибирає той чи інший набір продуктів, розміщує замовлення. Закупівлі фруктів і овочів, які будуть відправлені клієнту, робляться щоранку і відбираються працівниками вручну. Спочатку сервіс заробив в Санкт-Петербурзі, через рік — у Москві. Мені хотілося побудувати команду, створити зростаючий бізнес, досягти якихось результатів у цій діяльності. Про перспективи саме даної галузі я не думала на той момент, просто вибрала те, що приносить задоволення. Проект зазнавав різні зміни, поки не прийшов до свого теперішнього вигляду.
— З чого почали?
— З формування цінностей компанії, стандартів клієнтського сервісу і розподілу фінансів. Відразу ж склали кілька планів продажу: оптимістичний, песимістичний та реалістичний. Порахували витрати, необхідні для реалізації кожного сценарію, і пустили його в бій. Старт був вдалим, у нас все вийшло — песимістичні плани виконувалися з високою точністю.
— Хто вам допомагав, підтримував?
— Коли «Лавка Edoque» запускається в роботу, то першими клієнтами сервісу стали друзі, родичі та знайомі співробітників нашого колективу. Мабуть, це тоді було найбільшою підтримкою. І команда відразу ж почала підбиратися прекрасна — приходили люди, які хотіли працювати саме в «Едоке», а не де завгодно. Це теж дуже надихало.
— Пам’ятаєте свій перший зароблений карбованець? На що витратили?
— Я, як, напевно, багато підприємців, всі-всі зароблені гроші вкладала назад у проект — в рекламу, якусь нову поліграфію, премії співробітникам. Досі так і живу. А от свою першу в житті зарплату в студентські роки я чудово пам’ятаю. Тоді я пішла в супермаркет біля дому, купила продукти, лампочки і нову швабру. Пишалася собою просто неймовірно!
— Чого вам вдалося досягти за час існування проекту?
— Я пишаюся тим, що мені вдалося створити крутий HR-бренд (привабливий сприятливий імідж компанії як роботодавця в очах шукачів. — Прим. ред.). Людям подобається працювати в «Едоке». У нас практично немає плинності, всі працюють роками і добре себе почувають в команді. По-моєму, нам добре вдається транслювати ті цінності, які важливі особисто для мене: дбайливе ставлення до клієнтів і команді, серйозний підхід до справи.
— Юлія, зараз сервіси по доставці продуктів харчування затребувані як ніколи. Вважаю, що криза — це не про ваш бізнес…
— Так, це правда. У нас стало більше замовлень, люди ринули в доставку. Ми придумали новий продукт для b2b-клієнтів (від англ. business to business, перекладається як «бізнес для бізнесу». Означає, що компанія або підрозділ компанії продають свій товар/послуги корпоративним клієнтам, тобто іншим компаніям. — Прим. ред.), так як з переходом на удаленку доставка в офіси припинилася. Також ми запустили кулінарний онлайн-проект для дітей, це теж стало актуально завдяки тому, що всі сидять вдома разом з дітьми.
— Назвіть 5 принципів, на яких будується ваш бізнес.
— Навіть коли ми починали робити «стартап на коліні», я вчила команду завжди діяти так, ніби у нас велика відома корпорація. Це дуже допомагає вибирати більш етичні та ефективні рішення, будувати репутацію з самих перших днів, йти у вірному напрямку.
Надихаюче лідерство — це мій стиль управління, і я намагаюся набирати інших людей з таким же стилем. Ми проти штрафів та інших жорстких методів, для нас важливі рівень щастя співробітників та їх розвиток.
Чесність у всьому. З клієнтами, з конкурентами, з державою. Я завжди кажу новим менеджерам: якщо вони чогось не знають в розмові з клієнтами, потрібно сказати, що вони працюють недавно і поки не всі знають. Зазвичай всі дуже дивуються, тому що на попередніх місцях роботи така, навпаки, забороняли. Якщо ми в чомусь помилилися, ніколи не придумуємо історій про форс-мажори і поганих постачальників, а чесно визнаємо огріхи і виправляємо їх. Ми не видаляємо погані відгуки, а навіть навпаки, спеціально публікуємо їх, показуючи, як вирішували проблеми.
Кожен має право на помилки. Якщо хтось із співробітників робить щось не так, то ми проходимо три кроки. Перший — дивимося на себе: чи ми добре навчили і проконтролювали після цього якість роботи, чи все у нас в порядку з умовами праці, не переробив чи людина, чи не перегорів? Другий — говоримо про помилку, знаходимо її причини і нагадуємо про те, що помилки можуть бути, але повторюватися не можуть. Третій — якщо помилка все-таки повторюється, ми приходимо до висновку про те, що людині не підходить конкретна частина завдань, або його роль в цілому, і приймаємо відповідне рішення.
Контроль, контроль, контроль — принцип потрійного контролю. Він означає, що мало просто сказати щось співробітникам, мало просто провести навчання, потрібно вести якийсь час його за руку і бути поруч, щоб контролювати до тих пір, поки робота точно не почне виконуватися за всіма стандартами.
— Що в роботі для вас найважливіше?
— Найбільше мені подобається, коли люди зчитують цінності, які ми транслюємо, і говорять про те, що ми надихаємо. Ось це саме класне! Так я розумію, що все правильно роблю.
— Що б ви порадили людям, які бояться перетворювати захоплення на роботу? І тим, хто зважився і зараз проходить початковий етап, складаючи бізнес-проект.
— Я б порадила розібратися зі своїми страхами, якщо вони є. Звідки вони взялися, чого саме людина боїться і чому? Їх потрібно прибирати, потрібно бути сміливим і легким, щоб все вийшло. А ще важливо розуміти, для чого особисто тобі йти в бізнес. Я знаю, що багатьом здається, що там грошей більше, ніж в найом, а це ой яка неправда. Хтось втомився від офісної п’ятиденки і шукає в бізнесі свободи і подорожей — це теж міф. Тому моя друга порада — розібратися з мотивами і обговорити їх з кимось із діючих підприємців.
— Як проводите відпустку? Для тих, хто зайнятий улюбленою справою і стоїть біля керма, взагалі існує таке поняття, як відпочинок?
— Я дуже люблю їхати в тепло та/або до води, щоб змінити обстановку і продовжити працювати там. Відпустки без роботи у мене практично не буває, не хочеться навіть такого. Іноді відчуваю, що потрібен бізнес-детокс на кілька днів, влаштовую його собі, але ця історія не зовсім про відпустку.
— Як ви вважаєте, що важливіше всього для жінки? В чому для неї головна реалізація?
— Вважаю, що немає якихось найважливіших речей для певної групи людей, чи то жінки, чоловіки, людей якогось обраного віку або географії. Для мене найголовніше — кайфувати від того, що я роблю. Мені здається, було б здорово, якщо б кожна людина любив свою роботу незалежно від роду заняття. Ще важливий баланс, коли в усіх сферах у мене все добре — і в роботі, і в родині, і з часом на себе, і з друзями, і зі здоров’ям. Тут часто бувають перекоси, зміщуються пріоритети туди-сюди, і дуже потрібно це відслідковувати.