Крик душі: «Терпіти не можу грати зі своєю дитиною»

Сумну історію написала читачка, а ми з’ясували, що з цього приводу кажуть психологи і треба мамі себе картати за те, що дитячі ігри здаються їй дурними і безглуздими.

Ганна — мама дворічної дівчинки. Дівчинка, як і будь-який інший дитина, обожнює грати. А ось мама — не дуже. З-за цього Ганна вона практично довела себе до депресії. Публікуємо її історію.

«М’яч!» — підсовує мені свою улюблену іграшку Ксюша. Потім приносить Мішу, Машу, набір посуду, собачку на пульті управління — все своє багатство. І я зображую радість, намагаюся придумати якусь історію про те, як Міша прийшов до Маші в гості, вона пригощає його чаєм і варить суп. А собачка охороняє будинок від вовка, якого на чай не запросили. Але хто б знав, як важко мені дається ця гра.

На вулиці — окрема історія. Звичайно, ми випікаємо» з піску паски, ганяємо м’яч і навіть стрибаємо в «класики». З боку може здатися, що все це доставляє мені задоволення. На ділі — я терпіти не можу грати зі своєю дочкою. І мрію купити якусь унікальну іграшку, яка займе Ксюшу хоча б на кілька годин.

Але поки таку штуковину, на жаль, не винайшли — є тільки я, мама адже краще за будь-які іграшки.

Я можу намалювати з Ксю картину, можу прочитати купу книжок, вирахувати, побудувати будинок з кубиків. Але дитячі ігри — звільніть. Це якась мука. Рятує тільки чоловік. Ось у нього всі ці гості Міші-Маші виходять ідеально. Це тато навчив Ксюшу варити суп на її іграшковій кухні, мити під іграшковим краном іграшковий посуд, катати зайчика на кабріолеті і запускати по кімнаті надувні кулі. Це тато будує з Ксюшею будинок з книжок, скаче веселій конячкою по квартирі і дійсно щиро радіє, штовхаючи м’яч у дворі.

Ще одна партнерка по іграм — десятирічна кузіна Ксюші Таня. Ось вже хто може годинами придумувати сюжети для ігор і займати молодшу сестричку. Тобто фактично план по іграх ми виконуємо, але я не втомлююся гризти себе за те, що ніби як повинна грати з дитиною і отримувати від цього задоволення, але не отримую. Мені щоразу хочеться вити, коли Ксюша йде до мене з черговою собачкою, лялькою, посудом. Здається, що я якась неправильна мама, недомама, яка не в змозі розважити власного улюбленого дитини. Як змусити себе полюбити гри, адже це так важливо для моєї дитини?»

Коментарі фахівців

Марія Скрябіна

Лікар-психіатр, психотерапевт

«Мамі не треба зациклюватися на тому, що тільки вона може грати з дитиною. Важливо розділити обов’язки в сім’ї за здібностями. Наприклад, базові — купання, годування, прогулянка, сон — можна виконувати по черзі. За фізичний розвиток і гри буде відповідати тато, він буде бігати, стрибати, біситися з дитиною. А за інтелектуальне — мама: вчити букви, читати, малювати. І це нормально, головне — нічого не робити через силу».

Галина Охотникова

Психолог, тренер особистісного зростання

«Здається, небажання грати може бути дуже проста причина: мама втомилася. Зараз у жінок занадто багато обов’язків і дуже велика відповідальність. Їй і попрацювати, і будинок в порядок привести, і за дитиною подивитися, і за собою слідкувати. А ресурси брати нізвідки. І ось це небажання зануритися в дитинство, трохи побешкетувати або придумати цікаву історію — це не вина матері, а її лихо. І, як це ні банально звучить, іноді мамі треба просто гарненько відпочити і зняти з себе частину домашніх обов’язків».

Опитування

Як ви вважаєте, чи потрібно засуджувати таку маму-нехочуху?

Як набридли ці втомлені матусі. Якщо ви народили дитину, будьте люб’язні займатися його вихованням. Малюкові потрібна увага. %Гри для дитини дуже важливі, оскільки малюк вчиться будувати відносини в суспільстві. Хочеш не хочеш, а треба грати.%У моєму дитинстві ніхто з батьків зі мною не грав. Тільки з хлопцями у дворі придумували всілякі ігри. І нічого, зросла.%Нічого поганого в небажанні мами грати немає. Навіть краще, дитина сама буде придумувати гри, краще буде працювати фантазія.%Свою відповідь залишу в коментарях.%

Джерело