Як дивитися мультфільми з користю: 7 питань для обговорення з дитиною
Про що говорити після перегляду мультика
Найчастіше мультфільми стають для батьків паличкою-виручалочкою, якщо потрібно на час “зафіксувати” дитини. З цієї причини мами і тата рідко дивляться мультики з дошкільниками і молодшими школярами, а даремно! Якщо до доброго мультиплікаційного фільму хоча б зрідка додається уважний дорослий, зростає здатність анімації пояснювати складні речі, надихати уяву, навчати соціальним навичкам. Як же дивитися мультфільми, щоб вони приносили максимальну користь?
Залежність від мультиків: як її уникнути?
Що таке мультфільм для дитини — базове право або нагорода, яку потрібно заслужити? “Веди себе добре, інакше не включу мультики!” — цю фразу, мабуть, краще викреслити з батьківського лексикону: мультфільми повинні бути одним з безлічі розваг і занять в житті дитини, а не заповітною мрією. Не варто робити з них заборонений плід, ні інструмент для маніпуляції.
Розвиток дитини відбувається у взаємодії із середовищем, у спілкуванні з батьками. Завдання мами і тата — зробити цю саму середу максимально різноманітною: проводити час разом, надати можливість займатися чимось активним, грати в іграшки, гуляти і спілкуватися з іншими дітьми, шукати себе у творчості.
Якщо у дорослих з якихось причин не виходить створити таку багатогранну середовище для розвитку дитини, у нього може виникнути залежність від мультфільмів, оскільки в його житті немає нічого більш цікавого. У таких ситуаціях дошкільнята дійсно можуть проводити добу безперервно перед екраном і влаштовувати істерики при спробах вимкнути телевізор або відібрати планшет. Але якщо маленькій людині є чим зайнятися крім перегляду, то анімація перетворюється для нього в один з багатьох способів дозвілля й не сприймається як вища нагорода.
Чого можуть навчити мультфільми, якщо дивитися їх разом з батьками
Ще один дуже важливий момент в мультфільмах — це те, як їх дивитися. Найкраще це робити разом з батьками. По-перше, так мама або тато зможуть пояснити малюкові незрозумілі моменти, проговорити якісь складні місця. По-друге, спільне дозвілля може стати добрим підґрунтям для зближення, дасть теми для розмов, дозволить ненав’язливо транслювати синові або дочці, “що таке добре і що таке погано”, при обговоренні сюжету, героїв, їх поведінки.
Корисно задавати питання:
“Як ти зрозумів цю фразу?”
“Як ти думаєш, чому герой так вчинив?”
“Що б ти зробив у такій ситуації?”
“Прав персонаж в даному випадку чи ні, як ти вважаєш?”
Так, мультсеріал Cartoon Network “Вся правда про ведмедів” вчить дитину приймати несхожість людей між собою як щось само собою зрозуміле. Після перегляду можна, наприклад, задати питання, чому саме головні герої опікуються маленьку дівчинку-вундеркінда і приймають її такою, яка вона є. (Тому що вони самі дуже різні, але при цьому прекрасно уживаються разом і завжди приходять один одному на допомогу.)
За сучасними полнометражкам можна і зовсім лекції з психології читати. мультфільм “Головоломка” розповідає дуже близько до реальності, як влаштований наш мозок і емоції, а “Ральф проти інтернету” зачіпає багато різних і важливих тем: самореалізація, співзалежні відносини, безпека в інтернеті.
Якщо дивитися діснеївські анімаційні фільми про принцес в хронологічному порядку, можна помітити, як змінювалось уявлення про ролі дівчини в житті: від тихої лагідної очікує спасителя Білосніжки до самовпевненою, незалежної Ельзі, головне завдання якої – знайти себе і своє призначення.
Мультфільм “Валлі” покаже дитині світ, в якому Земля гине, задихаючись від сміття — на прикладі цієї повнометражки можна поговорити про те, чому ми сортуємо відходи і що з ними відбувається потім.
“Людина-павук через Всесвіт” можна порекомендувати до перегляду батькам і дітям, які вступлять в підлітковий вік. Дорослим цей мультфільм метафорично продемонструє, що відбувається з людиною, коли він стає підлітком: фізичні зміни тіла, загострення відносин з батьками, пошук відповіді на питання “хто я” і “що я можу”.
Можна після перегляду поставити дитині питання: “Як ти думаєш, в чому справжня сила Людини-павука?”, а потім — “А як ти думаєш, в чому твоя сила?”. Таке рольове моделювання сприяє розвитку уяви і фантазії, гнучкості мислення, формує навички адаптації і дозволяє реалізувати творчий потенціал.
Скільки часу в день можна дивитися мультфільми?
Кожна сім’я вирішує це питання самостійно. Є, звичайно, рекомендації лікарів: для дітей старше трьох років — 15-20 хвилин щодня, однак на практиці мало хто керується цим приписом.
В цьому питанні, як і в багатьох інших, важливо уникати крайнощів. Буває, що мами намагаються все робити ідеально, і якщо малюк сидів перед екраном не 20 хвилин, а годину — починають відчувати страшне почуття провини. У деяких ще більш строгий підхід: повне табу на мультики. А з-за цього син або дочка ризикує опинитися ізгоєм в колективі, якщо, наприклад, в дитячому саду або в молодших класах школи діти активно обговорюють якийсь мультсеріал, а ваш нащадок про нього навіть не чув.
Інша крайність — малюки вже з двох років беруть пульт від телевізора або планшет, включають його, коли хочуть і скільки хочуть. Золота середина — орієнтуватися на конкретного хлопчика або дівчинку, вибирати мультфільми за віком, віддавати перевагу показу на комп’ютері, де немає реклами, підтримувати якийсь зрозумілий дитині режим екранного часу. Наприклад, можна чітко обумовити, що півгодини вранці і півгодини ввечері дитина дивиться мультики — тоді протягом дня він не стане випрошувати у батьків включити йому телевізор, оскільки точно знає: все буде, але у встановлений час.
Що корисніше – мультфільми або розвиваюче відео?
Сьогодні багато батьків прагнуть вкладати у малюка всі доступні знання мало не з народження. Нескінченні розвиваючі іграшки, “розумні” дитячі ігри, китайська мова з трьох років — все хобі повинні бути максимально корисними і носити дидактичний характер. І якщо вже дитина щось дивиться на екрані, вважають батьки, нехай це буде якесь корисне відео, а не порожній мультик.
Насправді ніяких значимих переваг у розвиваючих відео перед мультфільмами немає. А прагнення показувати малюкові тільки “корисні” відео може бути просто способом справлятися з почуттям батьківської провини за те, що вони взагалі включають мультфільми.
Однак, як ми вже говорили, мультфільми — це одне з дитячих розваг, і немає причин переживати за нього почуття провини, якщо цьому приділяється дозвіллю помірна кількість часу. Сучасна анімація часто орієнтується не на те, щоб навчити рахувати або писати — вона націлена на те, щоб пробудити в дитині цікавість, бажання задавати питання і самостійно шукати на них відповіді, надихнути на дослідження світу.
Розвивати уяву в дитячому віці нітрохи не менш важливо, ніж освоювати алфавіт. Воно, в свою чергу, сприяє розвитку емоційного інтелекту та емпатії: малюкові стає простіше ставити себе на місце іншої людини, приймати несхожість людей один на одного. Крім того, воно допомагає дитині виходити за встановлені межі, мислити оригінально і нестандартно, легше адаптуватися до незнайомої ситуації.
Дивитися сучасні мультфільми – або ті, на яких виросли батьки?
При виборі мультфільму краще всього орієнтуватися на інтереси і вік малюка. Якщо він захоплений тваринами, то навряд чи йому сподобається мультсеріал про поїзди — і навпаки. Але є й універсальні варіанти — ті, які роблять акцент не стільки на деталях всесвіту, скільки на взаємодії героїв.
Багато мультфільми навчають дітей дружбу і взаємовиручку: “Полі Робокар”, “Пірати Нетландії”, “Доктор Плюшева” і багато-багато інших. “Фиксики” і “Смішарики” включають в себе пізнавальний компонент і при цьому ненудні. А що вважається “малышовой” “Свинка Пеппа” поволі виховує не тільки дошкільнят, але й їх батьків. У цьому мультику дуже здорово показаний образ спокійного приймаючої мами: вона ніколи не лає малюків за витівки, навіть якщо вони валяються в калюжах, розкидають іграшки через хвилину після прибирання і відмовляються знімати нові чобітки два тижні.
Сьогодні виходить дуже багато мультфільмів та серіалів, є навіть окремі дитячі телеканали, на яких показують в основному тільки мультики, тому вибір дійсно вражаючий. Інша справа, що нерідко від батьків і бабусь з дідусями) можна почути: “Не можу дивитися нинішні мультфільми — у нас були зовсім інші!”.
Це справедливе спостереження, змінилася не тільки анімація, але і сама реальність. Старше покоління зростало в світі, де був зовсім інший темп, а сьогодні життя вимагає пристосовуватися до швидкого ритму. І в цьому допомагають дітям у тому числі і мультики.