Скільки коштує заморозити яйцеклітини?
Плюси і мінуси кріоконсервації ооцитів
Все більше жінок в розвинених країнах планують вагітність на той вік, коли запаси яйцеклітин значно виснажуються (після 37-38 років). Медикаментозних засобів, здатних відновити яєчниковий резерв в організмі жінки, як і раніше не існує. Тому на допомогу бажаючим мати власних дітей приходить метод кріоконсервації ооцитів. Які у нього плюси і мінуси?
Збереження зрілих яйцеклітин (отриманих після стимуляції овуляції) шляхом їх заморожування проводиться в багатьох розвинених країнах. Якщо масово заморожувати сперму почали в 1953 році, хоча аналогічні спроби відомі з 1800-х років, то ембріони — у 1983-му, а яйцеклітини — в 1986 році. У 2012 році в США і в 2014 році в Канаді такий спосіб збереження яйцеклітин перейшов з експериментального у звичний метод збереження статевого матеріалу з метою його використання в разі згасання функції яєчників пацієнтки і за іншими медичними показаннями.
Невдалі спроби заморожування яйцеклітин в минулому були пов’язані з технічною неможливістю це зробити швидко, внаслідок чого утворювались кристали, які руйнували статеві клітини і не дозволяли їх використовувати для зачаття дитини. Сучасна репродуктивна медицина використовує надшвидке заморожування — витрификацию, що дозволяє зберегти більшу частину статевого матеріалу без пошкоджень під час процесу заморожування, зберігання та розморожування.
Так як заморожування і зберігання яйцеклітин — дуже дорогий процес, у більшості країн це відбувається на комерційній основі, що призводить до зловживання цим методом збереження генетичного статевого матеріалу. До цих пір у багатьох країнах немає чітких юридичних основ (законів), що регулюють процес заморожування, зберігання і використання яйцеклітин. Тому дуже важливо, щоб жінки знали, що собою являє це нововведення, кому воно показано, з якими підводними каменями можуть зіткнутися клієнтки в майбутньому.
Кому показано заморожування та зберігання яйцеклітин?
В першу чергу такий вид репродуктивної технології показаний жінкам, у яких виявлено рак яєчників, але лікування (будь-яке) ще не проводилося. Таким методом збереження статевого матеріалу можуть скористатися жінки, які з якихось причин не в змозі мати дітей у молодому віці (наявність захворювань, які потребують тривалого лікування, високий ризик ранньої менопаузи, відсутність партнерів та ін).
Але сьогодні заморожування і збереження яйцеклітин найчастіше пропонується всім бажаючим жінкам “гарантія майбутнього потомства”, при цьому суворі критерії відбору жінок, яким показана така технологія, відсутні.
Що повинні знати жінки до того, як вирішаться кріоконсервації ооцитів?
Використання заморожених яйцеклітин (ооцитів) у майбутньому передбачає проведення ЕКЗ. Дані про кількість успішних ЕКО значно завищені в рекламних описах користі заморожування статевого матеріалу. Необхідно знати наступне:
- виживаність ооцитів після розморожування становить 90-97%;
- фертилізація (здатність до запліднення) — 71-79%;
- імплантації плодового яйця — 17-41% (строго пропорційні віку жінки);
- кількість клінічних вагітностей для одного ооцита — 4,5–12% у жінок до 30 років і 2-12% у жінок до 38 років. Так як якість статевого матеріалу значно погіршується з віком, забір яйцеклітин найчастіше проводиться у жінок молодше 38-41 року.
Що значить заморозити яйцеклітини?
Яйцеклітини необхідно отримати, швидко заморозити, зберегти, а потім грамотно розморозити і запліднити, щоб згодом в результаті ЕКО народився здоровий дитина. А тепер про кожному етапі докладніше.
Яйцеклітини необхідно отримати. Для цього проводять:
а) гіперстимуляцію яєчників (індукцію овуляції) спеціальними препаратами, щоб отримати до 20 дозрілих яйцеклітин одночасно (в деяких клініках репродуктологи намагаються отримати до 45 дозрілих яйцеклітин за один цикл гіперстимуляції), але, якщо не вдається отримати достатню кількість яйцеклітин у першому циклі, жінці можуть запропонувати повторну стимуляцію яєчників (до 4 разів);
б) забір яйцеклітин шляхом проколу (пункції) однієї з стінок піхви (заднього склепіння) і введення спеціальної голки під контролем апарату УЗД, а далі — прокол фолікулів яєчника і забирання їх вмісту.
Яйцеклітини заморожуються.
Яйцеклітини зберігаються в спеціальних холодильних установках при мінус 196 градусів Цельсія.
Перед ЕКО яйцеклітини розморожують і запліднюють сперматозоїдами для отримання ембріонів. Ембріони можуть бути заморожені знову.
Як довго можна зберігати заморожені яйцеклітини?
Досі не існує рекомендацій щодо тривалості зберігання заморожених яйцеклітин, але зазвичай користуються термінами зберігання заморожених ембріонів до 5 років. Надзвичайно рідко жінці можуть запропонувати зберігання яйцеклітин до 7-10 років. Медицині не відомі випадки зберігання і потім успішного використання яйцеклітин після 14 років заморозки.
Які медичні ризики кріоконсервації ооцитів і подальшого ЕКО?
Існують медичні ризики і побічні ефекти, пов’язані із застосуванням лікарських препаратів для гіперстимуляції яєчників, парканом яйцеклітин, методами знеболювання самої процедури.
Найпоширенішим ускладненням визнаний синдром гиперстимулированных яєчників, який у 2% жінок може проявлятися важко і вимагати стаціонарного лікування. В окремих випадках цей синдром може призвести навіть до смерті жінки. До того ж будь-яка стимуляція яєчників підвищує ризик виникнення ранньої менопаузи (передчасної яєчникової недостатності).
Друга група ускладнень пов’язана з проведенням ЕКО: починаючи з прийому медикаментів до патологій, пов’язаних з технічними похибками здійснення процедури.
Скільки коштує заморозити яйцеклітини?
Якщо врахувати, що яйцеклітини оптимального якості можна отримати, як правило, у жінок до 30 років, маємо перше протиріччя — далеко не всім жінкам такого віку по кишені заморожування ооцитів та їх зберігання. Процес обстеження (перед процедурою), гіперстимуляції яєчників і забору яйцеклітин у багатьох країнах обійдеться в суму від 3000 до 12 000 доларів для одного циклу.
Медикаменти, що використовуються для стимуляції яєчників та з іншими цілями, підвищують вартість процедури ще більше. Зберігання яйцеклітин в банках статевого матеріалу коштує від 300 до 800 доларів на рік. Причому ці витрати не покриваються страхуванням та державними програмами.
Необхідно також враховувати вартість майбутнього ЕКО, заради якого і проводиться забір та зберігання яйцеклітин. У підсумку весь процес отримання потомства протягом 5 років з допомогою заморожених яйцеклітин і ЕКО може коштувати до 30 000 доларів і навіть більше.
Що робити жінкам старше 38-40 років?
Питання збереження яйцеклітин особливо актуальне для жінок старше 35 років, тобто тих, хто переступив вік останньої “хвилі” прискореної загибелі яйцеклітин — 37-38 років. В цей час починаються гормональні перебудови в організмі, так як жінка входить в передклімактеричний період, який триває 10-15 років і характеризується більш частим появою різних утворень в матці і яєчниках (фіброміоми, кісти, кістоми) порівняно з більш молодим віком.
Реакція організму зрілої жінки на стимуляцію яєчників часто буває слабкою або помірною, тому отримання достатньої кількості яйцеклітин, до того ж якісних, для зберігання стає дуже складним завданням як для репродуктологів, так і для самих жінок.
Багато репродуктивні центри при проведенні ЕКО пропонують клієнткам старше 38-39 років донорські яйцеклітини, взяті у жінок молодого віку. Тим не менш, деякі центри можуть погодитися на процедуру отримання і зберігання яйцеклітин і у клієнток у віці 38-43 років, але без гарантії позитивного результату після розморожування таких яйцеклітин і проведення ЕКО.
Медицині відомий тільки один випадок, коли забір яйцеклітин був проведений у 47-річної жінки в 2007 році, ембріон з них отримано і заморожений в 2008 році, а на наступний рік успішно проведено ЕКО. Тобто жінці до моменту вагітності вже виповнилося 49 років. До цього рекордний вік отримання і заморожування яйцеклітин становив 45 років.
Є вже чимало досліджень про заморожування тканин яєчників і яйцеклітин, в основному за медичних показань (лікування раку). Ці дослідження проводяться з 1950-х років. Поки що відновити функцію пересадженої яєчникової тканини вдалося тільки у 4 жінок у всьому світі, однак це не супроводжувалося появою вагітності. В основному мета таких пересадок — це відновлення гормонального фону. Пересадка цілого яєчника не була успішною.