Середньовічні маски або засіб проти невірних дружин
Ось уже кілька місяців поспіль практично всім народам Землі доводиться ходити в масках. Набридли вони безперечно, навіть тим, хто не закриває обличчя маскою, але щоденне видовище людей, чиї обличчя умовно закриті захисним засобом, безумовно, пригнічує. Треба віддати належне фантазії виробників – за короткий час з простої захисної маски це виріб зазнало не одне дизайнерське зміна. Тепер є маски-посмішки, маски-панди, маски – веселі квіточки і так далі!
Але якби люди знали, які маски доводилося носити деяким європейським жінкам і чоловікам в Середньовіччі, тканинні або марлеві пов’язки їм би здалися верхи зручності і досконалості!
Сучасні дами (практично всі) мають рівні суспільні та цивільні права з чоловіками, якщо є бажання – отримують хорошу освіту, можуть вийти заміж по любові, можуть посварити чоловіка (якщо він заслужив), виказати невдоволення чим-небудь, навіть порушити громадський порядок і при цьому іноді не понесуть ніякого покарання.
Але так було не завжди. І цьому є неспростовні докази. У деяких музеях Австрії, Німеччини, Іспанії, Великобританії зберігаються дивні залізні пристосування. Їх назва – «маска ганьби» або «узда сварливої жінки». Жахливі пристосування, по суті, не що інше, як залізний намордник, вага якого доходить майже до 5 кг! І ось це страшне винахід за вироком інквізиції одягали провинилася жінці на голову.
На засуджену святий інквізицією жінку маску ганьби одягав кат. Самостійно зняти з голови жахливу конструкцію жертва інквізиції не могла, а на додачу ще й мовчала, так як нерідко в комплект маски входив залізний кляп. При спробі жінки вимовити слово, він сильно травмував мову і губи нещасною.
Інквізиція вважала, що фізичних мук жертві недостатньо, тому страшне винахід доповнював дзвіночок. Чіпляли його на верхівку маски. При русі жертви він дзвенів, тим самим залучаючи перехожих.
Слава цього жахливого винаходу належить середньовічної Британії. У всіх країнах Західної Європи з XVI століття маски ганьби користувалися попитом. А в Англії цей кошмар був в ходу до 1901 року!
Про жахи середньовічної інквізиції написано чимало книг і знято фільмів. Страшні тортури погубили чимало людей. Залізна маска ганьби використовувалася інквізиторами для залякування народу, повного його слухняності. «Узда сварливої жінки» була дієвим засобом морального тиску. У науки оточуючим на масках нерідко писали що-небудь начебто: «В церкві жінка повинна мовчати», «Будь покірний, якщо не бажаєш стати посміховиськом».
За допомогою залізного намордника інквізиція хотіла змусити жінок стати покірними, просто – заткнутися і не сміти висловлювати своє невдоволення. Однак, апетити інквізиторів росли. Пройшло трохи часу і список жіночих гріхів, які загрожують носінням залізної маски, потрапило цікавість. А з часом інквізитори увійшли у смак і почали напяливать страшну конструкцію на голови скандалисток, шахрайок, клеветниц, сквернословок, богохульничающих дам.
Страшно? Але, виявляється, залізний намордник був продовженням покарання. Винну жінку спочатку привселюдно шмагали, а потім змушували інколи цілу добу стояти у страшній масці на видному місці в науку іншим. Перехожим не заборонялося ображати нещасну, кидати в жертву камені. Якщо нещасна в результаті агресії перехожих гинула, покарання ніхто не ніс.
У Німеччині жінок карали за неналежну поведінку під час церковної служби, носіння вульгарною одягу, не відданий борг, погану турботу про дітей, зраду дружину.
Чоловік, уличивший дружину в зраді, водив невірну по місту на повідку. Картина викликала жах у представниць слабкої статі і відбивала всіляку охоту до зрад. Уявіть: чоловік веде на повідку жінку у страшній ганебної масці, при кожному кроці якої дзвенить дзвіночок, що привертає увагу зівак, головне бажання чоловіка – розправитися з невірною дружиною, як тільки вони залишаться наодинці.
Справедливості заради треба сказати, чоловікам теж діставалося. Свята інквізиція подібним чином розправлялася з п’яницями та распутниками. Чоловіча маска ганьби відрізнялася від жіночої. Зазвичай їх виготовляли у вигляді свинячого рила.
Про те, що дружини водили по вулиці на повідку невірних чоловіків, обличчя яких у цей час являло свиняче рило, історія замовчує.
Страшно навіть подумати, що творилося б зараз на сучасних вулицях, якщо б жахливі закони інквізиції повернулися. Кожен день телебачення рясніє передачами про подружні зради, сімейних скандалах, крадіжці, про матерів, позбавлених батьківських прав…
Розумію, розради стаття не додала. Тим більше, що коронавирусу вдалося те, що не вдалося середньовічної інквізиції: маски, нехай не залізні, стають повсякденним атрибутом, а люди віддаляються один від одного, «тримає дистанцію», бояться збиратися великими компаніями, щоб поспілкуватися або повеселитися.
Але життя не стоїть на місці, все змінюється. Відбудуться і ці похмурі часи. Думаю, коронавирусу доведеться канути в лету, також як і інквізиторам, а різнокольорові маски залишаться як музейні експонати настановлення для майбутніх поколінь.
Джерело