«Я краще знаю»: фрази, які не можна говорити підліткові
Більшість батьків знає, що у перехідний період важливо розуміти і підтримувати дорослих дітей. Але як це зробити правильно, щоб і контакт з дитиною зберегти, і з розуму не зійти? Wday.ru запитав про це у практикуючого психолога.
Оксана Коновалова
Психолог Центру психолого-педагогічної, медичної та соціальної допомоги, Ростов-на-Дону
Насамперед треба знати, що зміни в підлітковому віці (у дівчаток 10-11 років, у хлопчиків з 12-13 років) настільки несподіваними, стрімкі і різання, що викликають у дитини здивування, тривогу, розгубленість. Змінюються зовнішність, настрій, інтереси. З’являються нові потреби. Вчитися бажання немає, весь інтерес — в телефоні. Діти хочуть подобатися іншим, але не знають, як будувати відносини і заводити друзів. Вони не подобаються собі, їх все дратує, особливо батьки і дорослі. Будь-яка складна ситуація сприймається як трагедія світового масштабу.
Дуже часто підлітки скаржаться на батьків: «Вони мене не чують і не розуміють». Мами і тата говорять те ж саме: «Дитина мене не чує, не знаю, що з ним діється». Ось таке замкнене коло виходить. Однак з нього є вихід, і точно не один!
Ми зібрали сім порад, які допоможуть знайти спільну мову з підлітком.
1. У кризовий період дитина гостро потребує тепла і підтримки
Йому важливо знати, що він, весь такий колючий і грубий, є частиною сім’ї і як і раніше любимо батьками, незважаючи на всі його витівки. Згадайте його досягнення та успіхи, навіть самі незначні, на ваш погляд. Вперше приготував яєчню, отримав четвірку, висловив свою думку.
Розкажіть синові чи доньці, як складалися ваші з чоловіком стосунки, як ви познайомилися, як мріяли про малюка, як раділи його появи. Разом подивіться дитячі фотографії, згадайте, як він ріс, посмійтеся над кумедними випадками з дитинства. Підтримайте дитину: «Розуміємо, як тобі зараз складно. Але ми віримо в тебе, ти з усім впораєшся. Ми завжди поруч і готові допомогти».
Не кажіть: «Від тебе одні проблеми», «Я все роблю для тебе, а ти такий невдячний», «Бачити тебе не хочу», «Геть сором втратив», «Що з тебе, такого, може зрости?», «І в кого ти такий?»
2. Діліться досвідом особистих переживань
Розкажіть історію зі свого дитинства. Це треба робити не з позиції «я, розумна, от так вчинила, рекомендую», а на рівних, у форматі захоплюючих історій. «Одного разу подружка перестала зі мною спілкуватися. Я довго не могла зрозуміти, в чому проблема, а потім вона сама зізналася: їй сподобався хлопчик, який звернув увагу на мене». Дитина спроектує ваш досвід на своє життя і зробить висновки. Головне — бути правдивим, не потрібно прикрашати минуле: брехня відчувається відразу.
Поцікавтеся значенням нових слів з підліткового лексикону, розкажіть, якими сленговими слівцями користувалися самі. Зізнайтеся, коли сказали перше матюк і хто з дорослих його почув. Якими були ваші захоплення в дитинстві, ваші найяскравіші враження? Канікули, бабусі, дідусі, ваше дорослішання, проблеми з батьками, перша любов… Що ви переживали, як справлялися. Це дозволить вашій дитині зрозуміти, що з кожної ситуації можна знайти вихід, що його проблеми не унікальні, а батьки і справді можуть щось підказати і порадити.
Не кажіть: «У твоєму віці я завжди слухалася мати і виросла достойною людиною», «Батьки поганого не порадять», «Ось я в твоєму віці…» (далі перелік того, чого ви досягли успіху більше, ніж ваша дитина).
3. Щоб підняти значимість підлітка у власних очах, частіше запитуйте його думку і просите ради
Радьтеся з дочкою з приводу косметики та одягу, робіть спільні покупки. Обговорюйте з сином комп’ютерні іграшки. Або запропонуйте разом вибрати маршрут літнього відпочинку. Глобально — обговорюйте життя сім’ї, яка відповідальність лежить на кожному, і на дитину в тому числі. Запитайте, чи вважає він справедливими, що б хотів змінити.
Не кажіть: «Ти живеш в моєму будинку і будеш робити те, що я сказав», «Хто ти такий, щоб мати свою думку?», «Малий ще, щоб чогось вимагати», «На тебе не можна покластися ні в чому».
Дискутуйте, слухайте точку зору підлітка, вчіться її приймати. Не критикуйте, не оцінюйте і обов’язково хваліть за те, що у нього є своя думка, навіть якщо воно вам не подобається.
4. Цікавтеся захопленнями підлітка
Розпитуйте про модних молодіжних груп і виконавців, але і самі будьте в курсі. Якщо дитина ігнорує вашу цікавість, не наполягайте на діалозі. Просто скажіть при іншому зручному випадку, що добірка Біллі Айлиш вам набридла, і попросіть порадити щось новеньке. Використовуйте гумор, жартуєте. Важливо, щоб дитина як мінімум йшов на контакт, а не ховався від вас за навушниками. Прекрасний варіант зблизитися — разом подивитися його улюблений фільм жахів, а потім обговорити. Або пару-трійку годин поганяти бандитів у грі-стрілялці.
До речі
Школярі по всій країні продовжують сподіватися на те, що випускні вечори 27 червня пройдуть в очному форматі, і вже вибрали виконавців, під треки яких хотіли б станцювати. За даними опитування одного з музичних сервісів, це Макс Корж, Скриптонит, Imagine Dragons, «Нерви», Баста, Тіма Білоруських, Noize MC, ЛСП, Біллі Айлиш, Linkin Park, «Бі-2», Queen, Ед Ширан, Twenty One Pilots.
Не кажіть: «Якими дурницями ти цікавишся», «Це тебе до добра не доведе», «Краще займися чим-небудь іншим», «Ні б корисне зробити».
5. Попросіть навчити чомусь новому
Погодьтеся, діти зараз багато в чому йдуть попереду нас, дорослих. Для роботи потрібно зробити презентацію. А ви не вмієте? Поясніть, як для вас це важливо, і попросіть ради. Водночас розберіться в новій комп’ютерній програмі, змонтуйте відеокліп і обов’язково подякуйте за допомогу. Не соромтеся, ваш авторитет не постраждає.
Не кажіть: «Ти нічого не вмієш, тільки й сидиш в телефоні», «Наберешся в інтернеті всякої погані».
6. Залиште моралі
Якщо підліток зіткнувся з непростою ситуацією, заплутався з вибором і явно хоче з вами поділитися, не починайте розмову зі слів «Я б на твоєму місці…» Ви не на його місці і ніколи там не будете.
Запропонуйте йому як мінімум три варіанти дій. Поясніть, чим хороший або поганий кожен з них. А ось вибір надайте зробити самому. При цьому скажіть, що ви в нього вірите, він обов’язково подолає і у нього все вийде. Такі бесіди дають відчуття стійкості, підвищують упевненість, створюють почуття захищеності.
Не кажіть: «Я знаю, для тебе буде краще», «Треба зробити ось так».
7. Давайте більше свободи, менше опікати
Дитині потрібно час, щоб усвідомити те, що з ним відбувається, навчитися нести відповідальність за власну поведінку. Це відбувається в тому числі під час самоаналізу. І, як правило, наодинці з собою. Вам здається, що підліток знову лежить на дивані і нічого не робить? Не пиляйте його, він дорослішає.
Не кажіть: «Ти не зможеш сам», «Чому ще не в школі?», «Чому ще не вдома?», «Де ти вештаєшся?», «Уроки зробив, поїв?»