Страх небезпечніше вірусу: вчимося боротися з тривожними думками
Сьогодні всі ми зіткнулися з серйозною проблемою. Невизначеність лякає і хвилює, а уява малює катастрофічні сценарії і песимістичні прогнози. Але якщо ви поставитеся критично до своїх думок, то зрозумієте, що відбувається у вас в голові насправді в рази страшніше дійсності.
Олександр Підгорний
Психолог
Психотерапевт
Стрес — це нормальна реакція організму, яка допомагає мобілізувати всі сили на подолання труднощів. Проте в даному випадку це марна витрата ресурсів, адже, якщо судити об’єктивно, вплинути на ситуацію ви ніяк не можете. А між тим щоденний стрес, викликаний деструктивними думками, переростає у дистрес, що негативно позначається не тільки на психіку, але й на загальному стані організму, провокуючи зниження імунітету, порушення сну і апетиту, загострення хронічних захворювань, головний біль і занепад сил.
Більше того, тривалі психоемоційні навантаження в перспективі можуть призвести до розвитку виразкової хвороби та артеріальної гіпертензії. Пандемія карантин і зрештою закінчаться, ви перехворієте COVID-19 — невідомо, а от обзавестися іншими проблемами зі здоров’ям, та ще й неврозом на додачу цілком реально! Як же впоратися зі своїм страхом і позбутися від звички накручувати себе?
Для початку слід розібратися в тому, як ця звичка формується і як наш мозок запам’ятовує постійно турбуватися. Якщо ви щодня будете тренуватися закидати баскетбольний м’яч у кошик, то з часом у вас це виходитиме без нічого: шляхом багаторазових повторень ми навчаємося. Процес освоєння нових навичок обумовлений утворенням нейронних зв’язків у мозку, і чим частіше запускаються ці зв’язки, тим міцніше стають. А чим воно міцніше, тим легше вони активуються в майбутньому.
Так, наприклад, навчаючись грати на піаніно, ви створюєте нові нейронні ланцюжка. Чим більше ви практикуєте, тим міцніше вони стають. А чим міцніше вони стають, тим краще ви граєте. Це застосовно до всіх ваших умінь, будь то їзда на велосипеді, приготування супу або зав’язування шнурків.
Але нейронні ланцюжка утворюються не тільки за рахунок поведінкових звичок і способу життя. Також вони формуються і зміцнюються при повторенні одноманітних думок і емоційних реакцій, які згодом стають типовими. Що ж робити, якщо щоденне програвання в голові негативних мікрофільмів вже увійшло в звичку, а страх і тривога стали постійними супутниками? Гарна новина полягає в тому, що сформовані нейронні зв’язки можна зруйнувати і створити нові, які відповідають за більш корисні і продуктивні навички. Тут спрацьовує принцип «використовуй, або втратиш», тобто, якщо нейронні зв’язки перестають бути задіяні, вони поступово слабшають і сходять нанівець, подібно до того, як протоптана стежка, якою перестали ходити, помалу заростає травою, а потім зникає зовсім. Так як же змусити себе перестати «ходити» за звичною «стежці» деструктивних роздумів?
Для початку варто мінімізувати потоки інформації ззовні, які підживлюють ваш страх і дають все нові і нові приводи для тривоги: обмежте час перегляду інтернет-ресурсів, довіряйте лише авторитетними джерелами і не засмічуйте свій розум непотрібними відомостями.
Але найважливіше — це розвиток усвідомленості: здатності до інтроспекції та самоспостереженню. Пильність по відношенню до своїм розумовим процесам допоможе помітити появу деструктивних думок і не піти за ними «на автопілоті», як це відбувається зазвичай, а перефокусироваться на події і дії в теперішньому моменті. Замість того, щоб залякувати себе прогнозами на майбутнє, зверніться до того, що у вас є сьогодні. Життя не безкінечне, і потрібно дорожити кожним днем, намагаючись відфільтровувати негативні думки і включатися в те, що відбувається з вами в даний момент, навіть якщо це повсякденні справи і прості повсякденні радості зразок сімейного вечері, перегляду серіалу або читання дитині казки на ніч.
Перенастроювання мозку вимагає часу, проте, регулярно практикуючи усвідомлену перефокусування, ви зміцните синаптичні зв’язки між нейронами, необхідні для закріплення нового досвіду, і з часом «перемикання» вдаватиметься легко. Таким чином, ви не тільки стабілізуєте свій психоемоційний стан на період карантину, але і надалі зможете краще справлятися з труднощами і проживати життя більш якісно — тут і зараз, незалежно від обставин.