Чому двері в радянських квартирах відкривалися всередину
І чому стіни в коридорах фарбували тільки наполовину — розкриваємо секрети з нашого дитинства.
Насправді такі особливості радянського будівництва і дизайну під’їздів — це не просто примхи проектувальників. У кожного рішення була своя логіка, передбачений ГОСТами та Снип (будівельні норми і правила).
Існують дві основні причини, чому двері відкривалися саме у всередину.
Перша — техніка безпеки. Квартири в будинках часів СРСР розташовувалися близько одне до одного. Тому площа сходової клітки була дуже маленькою. При одночасному виході з двох квартир можна було вдарити сусіда або заблокувати чужу двері.
Друга — норми пожежної безпеки в Радянському Союзі. Справа в тому, що коридори в будинках були вузькими. У разі пожежі або будь-якої іншої аварійної ситуації легше вибити двері, що відкриваються у квартиру. Зараз в деяких новобудовах дотримуються цієї рекомендації.
До речі, у 90-ті люди часто переустановлювали двері, щоб вони відкривалися назовні. Після цього їх було важко зламати. Таким чином мешканці боронилися від проникнення зловмисників. Однак при позаштатних ситуаціях це створювало чимало проблем. Пожежні витрачали багато часу, щоб розкрити вхід в квартиру.
Також багато звертали увагу на те, що стіни в коридорах пофарбовані тільки наполовину — знизу фарба є, а зверху звичайна побілка. Справа в тому, що фарбували тільки нижню частину сходового отвору (відповідно до Санпін — санітарно-епідеміологічним вимогам), щоб захистити стіни від бруду і цвілі. В основному це були немаркі кольори — синій і зелений. Вважали, що на них не будуть видні написи і недофарбовані ділянки.
А ще ви напевно помічали вузькі смуги фарби по краях сходів. Їх наносили для того, щоб під час прибирання було зручніше вимітати сміття з кутів. Точніше, щоб його було простіше розгледіти.
Які ще правила ремонту були в радянському минулому
– Клеїти шпалери? Тільки на старі газети! За допомогою додаткового шару паперу поверхня стін виходило трохи вирівняти, а на папері приклеювати шпалери було простіше, ніж до голій стіні.
– На підлозі — лінолеум. Іноді був паркет, але це зовсім рідкість. Зазвичай в новобудовах бетонні плити перекриттів закривали фанерою, а поверх стелили лінолеум. Який, до речі, дизайнери нещодавно назвали одним з найбільш потворних трендів.
– Стеля — побілити. А що ж ще? Фарб для стін тоді ще не було, плиток теж, про натяжних навіть не чули. А побілка — це просто, дешево, та й виглядає свіжо.
– Все своїми руками. Найняти бригаду робітників мало кому по кишені. Та й що це за барство? Покликати родичів, друзів — і спільними силами зробити ремонт. А потім відправитися допомагати їм, як виникне необхідність.