Страшні зовні — милі всередині: якими бачили гуманоїдів в кіно СРСР
З нагоди прем’єри фільму «Супутник» згадуємо кінострічки, бередившие свідомість наших бабусь і прабабусь.
Багато століть людина дивився в небо в надії знайти докази, що ми не одні у Всесвіті. Комусь навіть щастило. Історія знає чимало щасливчиків, нібито бачили літаючі тарілки і навіть контактували з гуманоїдами. Розповіді їх передавалися з уст в уста, нерідко набуваючи дивовижними подробицями. З появою кіно ідея про існування прибульців ще сильніше закріпилася у свідомості. Якими бачили інопланетян у перших радянських фільмах? Як вони змінювалися з розвитком кінематографії? Давайте подивимося.
«Аеліта», 1924 рік
Це був перший досвід радянських режисерів зняти фантастичний фільм. За сюжетом інженер Лось створює космічний корабель і разом з кількома своїми однодумцями відправляється в ньому на Марс. Червона планета виявляється населена, там живуть аборигени аоли, нащадки загибелі Атлантиди.
Фільм «Аеліта» знятий за однойменним романом Олексія Толстого
Одне з центральних місць у німому кіно віддано человекоподобной королеві Марса — Аеліті. Її химерний костюм був удостоєний високих похвал сучасників, а ось наряди інших жителів Марса, навпаки, розкритикували за схожість з римськими легіонерами.
Пізніше картину назвуть колискою вітчизняної кінофантастики XX століття.
«Ця весела планета», 1973 рік
Ще одна радянська картина, вписана в історію кінофантастики. Прилетіли на Землю прибульці потрапляють на зустріч Нового року в місцевий Палац культури, але всупереч очікуванням ніякого ажіотажу не викликають, так як всі на святі одягнені в карнавальні костюми.
Фільм не втрачав популярність довгі роки. У 90-х його випустили на касетах, а трохи пізніше — на DVD
Герої дуже схожі на людей, хоч і позбавлені почуттів та емоцій.
Замість імен назви літер грецького алфавіту — Ікс, Ігрек і Зет.
Виконавицю на роль Зет знайшли не відразу. Потрібна була завзята і темпераментна актриса — нею стала Катерина Васильєва
«Кін-дза-дза», 1986 рік
Фільм «Кін-дза-дза» — справжня класика радянського кіно. У трагікомедії Георгія Данелії жителі планети Плюк дуже схожі на людей, але їх уявлення про життя і цінності ніби перевернуті з ніг на голову.
В якості літературної основи для фільму Данелія планував взяти роман Р. Л. Стівенсона «Острів скарбів», але потім передумав
Планета Плюк непогано розвинена технічно, але флора і фауна загинули.
Герої фільму говорять на спеціально придуманому чатланском мовою.
В якості костюмів героїв було використано тепла нижня білизна (майки та кальсони фірми «Зоря»). Його знебарвлювали у хлорці, а ворс місцями випалювали. Частина нарядів була виготовлена з деталей старих льотних костюмів.
Сцени в пустелі знімалися в Туркменії в пустелі Каракуми, а сцени зустрічі з контрабандистами — на закинутому заводі в Черемушках
«Соляріс», 1972 рік
Якщо говорити «Солярісі», в першу чергу згадується фільм 2002 року з Клуні в головній ролі. Але досвідчений глядач ще пам’ятає іншу однойменну картину, зняту з повісті Станіслава Лема Андрієм Тарковським. Цей фільм був визнаний шедевром вітчизняного кіно.
Фільм знятий за мотивами роману Станіслава Лема «Соляріс»
Головним інопланетним героєм тут стає не людиноподібна істота, а ціла планета, повністю покрита океаном.
Інопланетний розум має небаченою силою, здатною в тому числі відтворити в відчутні тілесні образи рідних і близьких людей, навіть давно пішли з життя.
Сцену, в якій Бертон їде на машині по нескінченних тунелях і розв’язок, знімали в Токіо
НАШІ ДНІ
Вікторія Дудіна
Журналістика
Головний редактор Wday.ru, автор книги «The Weather: кафе між двох світів»
З моменту виходу в світ перших радянських фільмів про інопланетян багато води витекло. Людство долетіло до Місяця, відправило міжпланетний космічний апарат на Марс… Кіношні технології дійшли до такого рівня, що для зйомок деколи не потрібні актори. Комп’ютерна графіка допомагає відтворити будь-які режисерські фантазії (взяти хоча б нещодавно вийшла «Кому»), а реалістичність просто вражає.
Такий і один з головних героїв фільму «Супутник», що вийшов в російський кінопрокат цієї весни. «Чужий», що прилетів на Землю всередині радянського космонавта Костянтина Вешнякова, за весь фільм не говорить ні слова (тільки іноді шипить), зате виглядає лякаюче правдоподібно.
Дія картини розгортається в СРСР у 1983 році. Героя Радянського Союзу тримають під замком у секретній лабораторії. Завдання команди вчених — з’ясувати, що за істота оселилося в Вишнякове і як врятувати (а може, й ні?) астронавта.
До речі
Фільм «Супутник» — перший в історії російського кінематографа, який одразу вийшов в онлайн, минаючи кінопрокат. Прем’єра повинна була відбутися в березні, але через карантин була скасована. На щастя для команди, в числі якої режисер і виконавець однієї з ролей Федір Бондарчук і актриса Оксана Акіньшина, це не вплинуло на збори.
За даними онлайн-кінотеатру IVI, де можна вже зараз подивитися фільм, за перші кілька днів «Супутник» подивилася рекордна кількість користувачів. Картина обійшла за переглядами за аналогічний період фільм «Месники. Фінал», а також залишила позаду «Джона Уіка», «Аладдін» і «Аквамена»(!)