5 трендів радянського побуту, які досі популярні в Європі
Радянський Союз прийнято лаяти, презирливо називаючи совком. Або, навпаки, ностальгувати за який пішов часу, оплакуючи ковбасу по 3 рубля. А в Європі просто взяли найкраще з тієї епохи.
Радянський побут — які асоціації викликає у вас це слово? Черги, прання на дошці господарським милом, виварка на плиті і хліб на батареї, авоськи (до речі, повернулися до життя). Але тільки мінуси були тоді? Ми зібрали п’ять прикладів того, як радянська дійсність вписалася в життя сучасної Європи на прикладі сьогоднішньої Німеччини.
Профспілки
Так, вони і сьогодні є в Росії, але вступають у них, як правило, дуже рідко. Та й то тільки для того, щоб отримати якісь пільги. У Радянському Союзі профспілки були реальною силою. На профспілкові внески організовували різні заходи, купували новорічні подарунки дітям, які працювали на виробництві, з цих грошей виділяли матеріальну допомогу нужденним. Однак першою і найважливішою метою організації профспілок була захист прав і інтересів трудящих.
Ось і в сьогоднішній Німеччині ці добровільні об’єднання працівників — потужний механізм у боротьбі за справедливість у трудових відносинах окремих підприємств та всієї країни. Своїми страйками профспілки можуть буквально все, навіть зупинити рух поїздів та літаків. А тим самим домогтися підвищення зарплат або збільшення кількості відпускних днів.
Пункти прийому вторсировини
У Радянському Союзі позбувалися від різних відходів паперу, картону, металу, ганчір’я і скла — організовано. Все це можна було здати за винагороду в спеціальні пункти прийому вторсировини. Таке ж організоване позбавлення від сміття захоплює багатьох і в сьогоднішній Німеччині. Стару побутову техніку, посуд, меблі, пластик, метал і багато іншого добропорядні громадяни не виставляють на смітник, а привозять в пункти збору вторсировини. Таким чином запобігається поява несанкціонованих звалищ і підвищується усвідомлене відношення до навколишнього середовища. В Росії теж можна це зробити, але рух на потік все ще не поставлено: багато хто просто поняття не мають, куди можна забрати непотрібні речі.
Пункти прийому склотари
В голову радянської людини рідко приходила ідея викинути пляшку з під пива або молока, тому що за цю склотару можна було отримати гроші, здавши її в існуючі для цього пункти прийому. У Німеччині і сьогодні за таким же принципом позбавляються не тільки від скляних, але і від пластикових пляшок або банок з-під йогурту. Крім контейнерів для скла в кожному живому районі в супермаркетах Німеччини завжди стоять автомати по прийому пластикових чи скляних пляшок.
В ціну напоїв або молочних продуктів заздалегідь входить і заставна ціна за упаковку (від 15 до 25 центів). Ці гроші при здачі вже порожньої тари покупець отримує назад.
Так роблять у всіх країнах Європи, а в Німеччині цей принцип працює відмінно і є хорошим джерелом доходів для безробітних. Так, пару років тому на всю Німеччину прогриміла історія про одного безпритульного, який десять років збирав пляшки на рок-фестивалях і накопичив собі таким чином на будинок-автомобіль.
Магазини з товарами на вагу
Те, що в минулому столітті було нормою в радянських магазинах, дуже модно і прогресивно в Європі сьогодні. Не тільки в селах, але й у великих містах з’являються все більше магазинів, де макарони, крупи і навіть косметику можна придбати на вагу. Тільки обов’язково потрібно принести з собою відповідні скляні або пластикові баночки для багаторазового використання. Походи в такі магазини дуже екологічні, так як і магазин, і покупець економлять на упаковках і зменшують виробництво сміття.
Податок на бездітність
У Радянському Союзі було невигідно не мати дітей, так як в цілях стимуляції народжуваності доходи бездітних громадян обкладалися не лише прибутковим податком, але і податком на бездітність (6% від зарплати). Так і в сучасній Німеччині мають дітей, сплачують до казни країни значно менше податків, ніж ті, хто живе один і не обзавівся потомством.