Як проявляється шизофренія і чим її лікувати
Нові ліки від шизофренії: шанс на навчання, роботу й особисте життя
Сьогодні з діагнозом “шизофренія” живуть 20 млн осіб на планеті. За статистикою, кожен десятий з них покінчить життя самогубством, ще частина буде жити з інвалідизуючими наслідками в результаті незавершеною спроби суїциду. А з-за труднощів з постановкою діагнозу та лікуванням не менше половини пацієнтів з шизофренією не зможуть реалізуватися у професії та особистому житті, більше того — вимагають довічної опіки з боку близьких. Але завдяки відкриттю нових лікарських препаратів ми сподіваємося на зміну ситуації.
У масовій свідомості хворий на шизофренію — це хтось з неадекватною поведінкою, нав’язливим і навіть агресивним. Неохайний і дикуватий персонаж, від якої краще триматися подалі. І тільки лікарі-психіатри і родичі пацієнтів з шизофренією знають, що найчастіше їх підопічні — тихі, замкнуті, уникають соціуму люди, які страждають від того, що в їх мозку нервові імпульси ведуть себе нетипово.
Це призводить до симптомів шизофренії, які діляться на три категорії.
Позитивні: галюцинації, марення, збудження, безладне мислення.
Негативні: відсутність ініціативи, небажання діяти, апатія, депресія, соціальна самоізоляція, відсутність емоційного відгуку.
Когнітивні: порушення мислення, сприйняття, пам’яті, уваги.
Проблема в тому, що діагноз “шизофренія” за МКБ-10, а також DSM-V (Довідник по діагностиці психічних розладів Американської психіатричної асоціації) ставиться лише при наявності нападу шизофренії (галюцинацій, марення), причому патологічні зміни в поведінці пацієнта повинні спостерігатися на протязі півроку.
А адже починається шизофренія зазвичай з менш помітних негативних симптомів: людина втрачає радість життя, втрачає мотивацію до навчання або роботи, перестає виходити з дому, спілкуватися з оточуючими. Поведінка змінюється поступово, зазвичай у віці від 15 до 30 років, коли і звичайні-то підлітки та молоді дорослі часто емоційно “закриваються” від членів сім’ї і часом ведуть себе незрозуміло і непередбачувано. Ці симптоми схожі з ознаками клінічної депресії, у зв’язку з ніж поставити діагноз буває дуже складно.
У кращому випадку близькі подумають про депресії та звернуться до психіатра — але це може викликати протест у того, хто потребує допомоги: психічні відхилення у нашій країні, як і раніше вважаються ганебними. У гіршому — залишать все як є, пристосуються до дивної поведінки члена сім’ї, а до лікаря звернуться лише при психотическом епізоді, коли позитивні симптоми шизофренії вперше яскраво проявляться.
Як лікують шизофренію сьогодні
Сучасна психіатрична практика така, що постановка діагнозу та початок лікування — швидше за все стаціонарного — може бути тільки після тривалих проявів психозів. Психіатри стверджують: щоб зняти загострення шизофренії, а потім підібрати відповідний препарат-антипсихотик, який знизить ймовірність нового нападу, пацієнта треба спостерігати протягом 2-3 тижнів.
Після виписки з лікарні підтримуючу дозу препарату треба приймати вдома. Завдання — досягти якомога більш тривалої ремісії (вона може бути і довічної), так як стан психозу не просто важко для хворого і його оточення саме по собі — кожен такий епізод знижує когнітивні здібності людини.
До останнього часу при лікуванні шизофренії використовувалися препарати, які діяли в основному на позитивні симптоми — усували марення, галюцинації, нав’язливі ідеї, знімали порушення, володіли седативним ефектом. Існуючі нейролептики успішно купірували психотичні епізоди, але не впоралися з негативними симптомами — а вони спостерігаються у 60% хворих на шизофренію.
Пацієнт залишався апатичним, з пригніченими бажаннями і волею, приглушеними емоціями. Навіть з допомогою поведінкової терапії йому далеко не завжди вдавалося повернутися до нормального життя. Крім того, давали про себе знати побічні дії антипсихотиків — серед них серцево-судинні ускладнення, збільшення маси тіла, інсулінорезистентність, зниження лібідо та інші. З-за них пацієнти нерідко самовільно переривали лікування, що провокувало нове загострення хвороби і ще більше віддаляло реабілітацію. Змінити цю безрадісну картину і всю практику лікування шизофренії здатне нова діюча речовина карипразин.
Інноваційний підхід до лікування шизофренії
З 1960-х років угорська фармацевтична компанія “Гедеон Ріхтер” випускає за ліцензією бельгійської “Янссен” галоперидол — мабуть, найвідоміший з нейролептиків, добре діє в ситуаціях гострих психозів. Паралельно вчені “Гедеон Ріхтер” вивчають, який попит лікарів на лікарські препарати не задоволений, і ведуть власні дослідження антипсихотиків. На початку 2000-х тут синтезують молекулу карипразина.
Весь комплекс досліджень нової діючої речовини займає майже п’ятнадцять років. У проведених клінічних дослідженнях, а їх було понад 50, взяли участь понад 11 000 пацієнтів. І в 2016 році Управління з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських препаратів США (FDA) реєструє препарат Vraylar (карипразин) для лікування шизофренії і біполярного афективного розладу. На сьогоднішній день у США його приймають вже більше 200 тис. пацієнтів.
У 2017 році Європейське агентство з лікарських засобів схвалило застосування карипразина в Європі. У березні 2019 року препарат під брендом “Реагила” був зареєстрований у Росії, а в жовтні — включений в Перелік життєво необхідних і найважливіших лікарських препаратів для медичного застосування на 2020 рік”.
Що може змінитися для лікарів, пацієнтів та їх рідних з появою нового ліки від шизофренії?
По-перше, препарат володіє більш широким спектром дії — він впливає не тільки на позитивні симптоми (марення, галюцинації, нав’язливі думки та ін), але і негативні (наприклад, апатію, безініціативність) — і завдяки цьому може значно поліпшити якість життя пацієнта, повернути його в соціум. Контроль над усіма симптомами шизофренії — це шанс повернутися до роботи або навчання у найпродуктивнішому для цього, молодому віці. А для родичів пацієнта — зняти з себе тягар відповідальності за його долю.
По-друге, у карипразина найбільший період напіввиведення порівняно з іншими антипсихотиками. Це означає, що дія препарату збережеться, навіть якщо пацієнт раптом забуде прийняти його вчасно.
По-третє, препарат викликає значно менше побічних ефектів, його прийом для пацієнтів більш комфортний. Зокрема, з них менше ймовірність збільшення ваги і розвитку метаболічного синдрому, він не провокує розвиток цукрового діабету, а також знижує ризик виникнення серцево-судинних ускладнень і сексуальної дисфункції. Крім того, він не знижує, а навпаки, покращує когнітивні функції.
Нарешті, карипразин — восьма по рахунку власна розробка компанії “Гедеон Ріхтер”, найбільшого виробника лікарських засобів у Центральній та Східній Європі. Над створенням оригінальних молекул тут трудяться 1000 співробітників (з 12,6 тис., які працюють у підрозділах компанії по всьому світу). Всі 9 виробничих майданчиків — Угорщини, Росії та інших країнах — відповідають стандартам GMP. Все це гарантує високу якість лікарських препаратів — тепер і для лікування шизофренії.